Бизнес планы и сметы
Просмотров всего: | 16200 |
Просмотров сегодня: | 36 |
Опубликовано: | 2013-07-04 |
Лист ДПС України від 24.04.12 №7266/7/19-5017
Про розгляд звернення
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 24.04.12 №7266/7/19-5017
Державна податкова служба у
Про розгляд звернення
Державна податкова служба України розглянула звернення ДПС у <……………> щодо визначення статусу грошових (податкових) зобов’язань у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про їх нарахування у судовому порядку і повідомляє.
Згідно з нормами п.п. 5.2.2 п.5.2 статті 5 Закону України від 21грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон №2181, діяв до 01.01.11) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний був погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, або протягом такого ж строку розпочати процедуру апеляційного узгодження.
Апеляційним узгодженням вважалося узгодження податкового зобов'язання у порядку і
Тобто, адміністративне та судове оскарження були складовими процедури апеляційного узгодження.
Заява, подана із дотриманням строків, визначених п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону №2181, зупиняла виконання платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181).
День закінчення процедури адміністративного оскарження вважався днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважалося неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.18 статті 56 ПКУ встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної
Крім того, відповідно п.п. 4.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.10 №985 та зареєстрованого у Мін’юсті 30.12.10 за №1440/18735, у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.
При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.
У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Заступник Голови А.П. Ігнатов