Просмотров всего:	4720
Просмотров сегодня:	1
Опубликовано:	2011-03-09

ЗАКОН УКРАЇНИ Про органічне виробництво. Проект N 7003 від 19.07.2010

Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи ведення органічного сільськогосподарського виробництва, вимоги щодо вирощування, виробництва, переробки, сертифікації, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції і спрямований на покращення основних показників стану здоров'я населення, збереження природного навколишнього середовища, раціонального використання грунтів, забезпечення раціонального використання та відтворення природних ресурсів

ПРОЕКТ

Вноситься народними депутатами України

Литвином Ю.О.______________

Томенком М.В._______________

Ткачем Р.В.__________________

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

акредитація органів сертифікації органічного виробництва – процедура, в процесі якої Національне агентство з акредитації України документально засвідчує компетентність юридичної особи виконувати роботи із сертифікації органічного виробництва. Порядок акредитації органів сертифікації органічного виробництва встановлюється Кабінетом Міністрів України;

         генетично модифікований організм - організм, отриманий за допомогою технологій генної інженерії, що змінюють генетичний матеріал у спосіб та з метою, яка не може бути досягнута природним шляхом;

         генетично модифікований продукт - речовина, яка включає генетично модифіковані організми, їх частини чи речовини, що виділяють ці організми, або повністю складається з них.

маркування органічної продукції

– інформація про належність продукції до органічної, нанесена на будь-яку упаковку, етикетку чи документ, що супроводжують дану продукцію, за допомогою  терміну «органічне виробництво», специфічних деталей, товарних знаків, фірмових назв, графічних зображень або символів;

орган державного контролю і нагляду – орган управління у складі центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики, що підпорядковується йому, та якому уповноважений орган влади повністю або частково, передав свої повноваження щодо нагляду (контролю) у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України;

органічне виробництво - діяльність операторів, що застосовують принципи, Правила та методи органічного виробництва на всіх етапах його  виробництва, які дозволяють виготовляти натуральні продукти з оздоровчими властивостями; а також зберігати та відновлювати природні ресурси у процесі виробничої діяльності.

- органічне землеробство – система ведення землеробства, що полягає у максимальному залученні для мінерального живлення рослин відновлюваних місцевих органічних ресурсів (гною, побічної продукції рослинництва, сидератів), біопрепаратів удобрювальної і захисної дії, органо-мінеральних і біоактивних добрив з введенням екологосумісних агрохімікатів у повно- і короткоротаційних сівозмінах;

оператор – фізична чи юридична особа, незалежно від форми власності, організаційно-правової форми господарювання, яка згідно з законодавством України може займатися виробництвом, переробкою та реалізацією органічної продукції;

органи сертифікації органічного виробництва (органи сертифікації) – юридичні особи, незалежно від форми власності, акредитовані в установленому порядку органи, уповноважені на здійснення інспектування та

сертифікацію у сфері органічного виробництва  відповідно до законодавства України;

органічна сировина – сировина, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва відповідно до Правил органічного виробництва;

органічна продукція – продукція отримана в результаті переробки органічної сировини;

переробка органічної продукції – операції з переробки органічної сировини, у тому числі, забій тварин і розробка туш, а також пакування, маркування, які вказують на метод органічного виробництва, зберігання,  транспортування;

реалізація – обіг та збут продукції лише за наявності відповідного сертифікату, що підтверджує її походження, з обов’язковим маркуванням та дотриманням правил транспортування і зберігання;

перехідний період – перехід від конвенційного (неорганічного) до органічного виробництва за певний проміжок часу, під час якого застосовувалися вимоги цього Закону та Правила органічного виробництва;

Правила органічного виробництва – нормативно-правовий акт, який регламентує вимоги до органічного виробництва на всіх стадіях виробництва, переробки та реалізації органічної продукції;

сертифікація органічного виробництва – процедура, що включає проведення інспектування та сертифікації, в ході якої орган сертифікації органічного виробництва документально засвідчує відповідність чи невідповідність процесу виробництва органічної продукції Правилам органічного виробництва та видає сертифікаційне рішення або сертифікат встановленого зразка. Оператор отримує або не отримує право на маркування такої продукції, як органічна;

сертифікація земель (ґрунтів) для органічного виробництва - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації засвідчує, що землі (ґрунти) даної земельної ділянки відносяться до екологічно чистих, на яких можливо вирощування органічної рослинницької продукції;

         сертифікація органічної продукції (сировини) - процедура, за допомогою якої орган із сертифікації документально засвідчує, що органічна продукція (сировина) відповідає вимогам до органічної продукції, встановленим у нормативних документах;

стадії органічного виробництва –  виробництво (вирощування) органічної продукції, її переробка, пакування, маркування, перевезення, зберігання та реалізація, а також, у відповідних випадках, реклама, діяльність з експорту-імпорту і укладення договорів з субпідрядниками;

 

Стаття 2. Сфера дії Закону

Цей Закон регулює правовідносини будь-якого оператора, діяльність якого пов’язана з виробництвом, переробкою або реалізацією органічної продукції, якщо така продукція призначається для реалізації на внутрішньому ринку чи на експорт.

Сфера дії Закону поширюється на органічну продукцію, яка включає в себе:

не перероблену сільськогосподарську продукцію;

перероблену сільськогосподарську продукцію;

продукцію бджільництва;

дикороси;

продукцію аквакультури;

корми;

насіннєвий і  садивний матеріал;

дріжджі, які використовуються як харчові продукти або корми;

іншу продукцію, яка вироблена відповідно до вимог цього Закону та Правил органічного виробництва.

 

Стаття 3. Законодавство України у сфері органічного виробництва

Законодавство України у сфері органічного виробництва складається з Конституції України, Земельного, Лісового, Водного Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», цього та інших законів, міжнародних договорів,  згода  на обов'язковість  яких  надана  Верховною Радою України, інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

 

Стаття 4. Державна політика у сфері органічного виробництва

Державна політика у сфері органічного виробництва спрямована на створення сприятливих умов для:

розвитку конкурентоспроможного, високоефективного ведення сільського господарства за допомогою методів органічного виробництва;

збільшення експорту органічної продукції;

розвитку внутрішнього ринку органічної продукції та задоволення потреб споживачів  в широкому асортименті органічної продукції;

виробництва органічної продукції високої якості;

збереження навколишнього природного середовища, відтворення і раціонального використання природних ресурсів, охорони здоров’я населення;

          визначення зон органічного виробництва, які за результатами сертифікації земель (ґрунтів) сільськогосподарського призначення, придатні для ведення органічного сільськогосподарського виробництва;

впровадження сертифікації органічної продукції та сировини, процесу виробництва органічної продукції та сировини;

         впровадження економічного стимулювання органічного сільськогосподарського виробництва, а також інших заходів, спрямованих на здешевлення та підвищення якості органічних продуктів та сировини вітчизняного виробництва;

        здійснення державного нагляду та контролю під час вирощування, виробництва, перероблення, маркування, перевезення, зберігання та реалізації органічних продуктів та сировини;

         відшкодування збитків, заподіяних порушенням законодавства України про органічне виробництво

З цією метою держава вживає заходів щодо:

прийняття нормативно-правової бази для формування органічного сектора в Україні, з врахуванням вимог міжнародних нормативно-правових актів;

розробки та затвердження державної стратегії, програми розвитку органічного виробництва;

створення національної системи сертифікації органічного виробництва;

фінансової  підтримки операторів органічного виробництва; 

запровадження системи державного нагляду та контролю на всіх стадіях органічного виробництва, а також державного нагляду та контролю за діяльністю органів сертифікації;

поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю, зокрема, у засобах масової інформації;

організації тісної співпраці органів державної та місцевої влади, місцевого самоврядування з операторами органічного виробництва, їх об’єднаннями, громадськими організаціями, науковими установами та навчальними закладами.

 

Стаття 5. Принципи органічного виробництва

Органічне виробництво ґрунтується на загальних принципах сприяння розвитку біологічних процесів у агроекосистемах з максимальним використанням їхніх внутрішніх природних ресурсів, що передбачає :

1) планування і організації біологічних процесів, що співіснують у відповідних екосистемах з використанням їх внутрішніх природних ресурсів методами, що забезпечують:

використання живих організмів і механічних методів виробництва;

виробництво продукції рослинництва і тваринництва з урахуванням місцевих умов, виробництво водних організмів на засадах раціонального використання рибних ресурсів;

заборону використання хімічно-синтезованих речовин. Використання хімічно-синтезованих речовин дозволяється у виняткових випадках, визначених Правилами органічного виробництва;

виключення застосування генетично модифікованих організмів, продуктів їх переробки, або продуктів, вироблених  з генетично модифікованих організмів;

оцінку ризиків і, за потреби, використання запобіжних і профілактичних заходів;

2) обмеження застосування вхідних ресурсів. Допускається використання, у виняткових випадках:

вхідних ресурсів, отриманих в результаті органічного виробництва;

природних речовин або речовин, які отримані природним шляхом;

мінеральних добрив природного походження;

3) в окремих випадках, гнучкості правил щодо виробництва органічної продукції з урахуванням санітарно-епідемічного стану, регіональних кліматичних відмінностей і місцевих умов, етапів розвитку і специфічних агровиробничих підходів.

У сфері органічного виробництва усі оператори наділені однаковими правами та обов’язками. Перехід на органічні методи виробництва відбувається на добровільних засадах.

Специфічними принципами органічного виробництва є:

1) збереження та відтворення родючості ґрунтів методами, які оптимізують біологічну активність ґрунтів, забезпечують збалансоване постачання поживних речовин рослинам, зберігаючи земельні та інші природні ресурси, необхідні для виробництва органічної продукції;

2) зведення до мінімуму використання ресурсів, що не відновлюються, і продуктів несільськогосподарського походження;

3) утилізація відходів і побічних продуктів рослинного і тваринного походження в ході виробництва органічної  продукції;

4) врахування місцевого та регіонального екологічного стану територій при виборі продукції для виробництва;

5) підтримання здоров’я тварин шляхом стимулювання їх природного імунного захисту, а також вибору відповідних кормів і методів господарювання;

6) підтримка стійкості рослин профілактичними заходами, шляхом вибору відповідних видів та сортів, стійких до шкідників і хвороб, відповідних сівозмін, механічних,  фізичних та біологічних методів захисту;

7) розведення тварин з урахуванням місцевих умов та наявних площ сільськогосподарських угідь;

8) забезпечення всіх сільськогосподарських тварин умовами утримання, що відповідним чином враховують основні аспекти їхньої природної поведінки;

9) виробництво продуктів органічного тваринництва з тварин, які були на органічному утриманні від народження і протягом усього життя;

10) вибір порід з урахуванням здатності тварин пристосовуватися до місцевих умов, їх життєздатності, стійкості до хвороб;

11) годівля тварин кормами, отриманими у результаті органічного господарювання та з природних речовин несільськогосподарського походження;

12) застосування практичних методів тваринництва, які посилюють імунну систему і покращують природний захист від хвороб, зокрема, шляхом регулярного вигулу, доступу до ділянок на свіжому повітрі та пасовищ;

13) виключення штучно виведених поліплоїдних тварин;

14) забезпечення раціонального використання та належної охорони водних ресурсів, розвиток цінних і сталих водних екосистем та всіх форм життя в них; годівля водних організмів кормами, дозволеними в органічному виробництві.

 

Розділ II. ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Стаття 6. Органи, що здійснюють державну політику у сфері органічного виробництва

Державну політику у сфері органічного виробництва здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань аграрної політики, центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я, центральний  орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики , Національне агентство з акредитації України, орган державного контролю та нагляду.

 

Стаття 7. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва

До повноважень Кабінету Міністрів України у сфері органічного виробництва належить:

здійснення державної політики та міжнародного співробітництва у сфері органічного виробництва; 

розроблення і виконання загальнодержавних програм з розвитку органічного виробництва;

визначення компетенції органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва, зокрема, щодо здійснення сертифікації, державного нагляду та контролю;

затвердження Правил органічного виробництва;

надання повноважень відповідним органам центральної виконавчої влади щодо розробки Правил органічного виробництва;

внесення пропозиції до проекту Державного бюджету України щодо фінансового стимулювання операторів органічного виробництва;

визначення повноважень державних органів щодо збору, накопичення та обробки статистичної інформації у сфері органічного виробництва, а також порядку їх діяльності;

створення відповідного консультативно-дорадчого органу з питань органічного виробництва;

організація поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю, зокрема, у засобах масової інформації для широкого кола представників заінтересованих сторін, державного, приватного та громадського сектора із залученням органів влади, суб’єктів господарювання та громадськості;

співпраця органів державної та місцевої виконавчої влади, місцевого самоврядування з операторами органічного виробництва, їх об’єднаннями, громадськими організаціями, науковими установами, навчальними закладами;

координація діяльності органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва; державний нагляд та контроль у сфері органічного виробництва в межах своєї компетенції.

 

Стаття 8. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері органічного виробництва

До повноважень центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики у сфері органічного виробництва належить:

здійснення державного нагляду та контролю у сфері органічного виробництва у межах своєї компетенції;

забезпечення реалізації державної політики у сфері органічного виробництва;

участь у формуванні та реалізації державної програми розвитку органічного виробництва;

внесення пропозицій Кабінету Міністрів України щодо державної стратегії розвитку органічного виробництва, а також щодо фінансового стимулювання операторів органічного виробництва;

підготовка пропозицій Кабінету Міністрів України щодо створення та діяльності консультативного дорадчого органу з питань органічного виробництва;

розробка та затвердження Правил органічного виробництва, форми сертифікаційного рішення та сертифіката, державного логотипу для органічної продукції;

затвердження нормативно-правових актів щодо складання та подання заяви, що подається оператором відповідному органу сертифікації для переходу на органічне виробництво;

ведення електронного реєстру вимог переліків Правил органічного виробництва та забезпечення їх опублікування на офіційному сайті;

забезпечення ведення реєстру операторів органічного виробництва та опублікування офіційних відомостей про операторів органічного виробництва;

затвердження порядку створення, функціонування та підтримання інформаційної бази даних органічного виробництва;

поширення інформації про органічне виробництво, органічну продукцію, систему гарантій та контролю у засобах масової інформації та шляхом залучення заінтересованих сторін громадськості.

 

Стаття  9. Повноваження   органів центральної виконавчої влади з питань охорони здоров'я у сфері органічного виробництва

Центральний орган виконавчої влади з питань охорони здоров'я  забезпечує державне регулювання  в процесі переробки органічної сировини та обігу органічної продукції з метою забезпечення гарантій щодо:

належного захисту життя і здоров'я людей;

 переробку органічної сировини в умовах, що відповідають установленим до діючого законодавства вимогам санітарних, ветеринарно-санітарних норм та правил, безпеки та збереження довкілля;

відповідності  органічної продукції обов'язковим параметрам безпечності та мінімальним специфікаціям якості, затвердженим центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я;

повноти достовірності та доступності інформації стосовно органічної продукції, у тому числі, що знаходиться на етикетці;

здійснення обігу органічної продукції з дотриманням умов транспортування, зберігання та інших умов обігу, визначених у декларації оператора;

інформування та підвищення обізнаності  споживачів  стосовно  безпечності  органічної продукції  

здійснення державного нагляду та контролю у сфері органічного виробництва у межах своєї компетенції.

Стаття 10. Повноваження органів центральної виконавчої влади  питань охорони навколишнього середовища

Центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього середовища здійснює державний контроль за використанням і охороною земель на яких  здійснюється  органічне виробництво згідно діючого законодавства.

Стаття 11. Повноваження органів сертифікації органічного виробництва

Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання та споживчої політики затверджує технічні регламенти у сфері органічного виробництва.

Органи сертифікації здійснюють інспектування та сертифікацію у сфері органічного виробництва і видають відповідні сертифікаційні рішення або сертифікати згідно з законодавством України.

Органи сертифікації не мають права надавати будь-які консультаційні послуги операторам.

Порядок створення та діяльності органів сертифікації, Порядок сертифікації органічної продукції та форма сертифікаційних рішень та сертифікатів затверджується Кабінетом Міністрів України.

За діяльністю органів сертифікації здійснюється нагляд та контроль відповідно до законодавства України.

 

Стаття 12. Громадська Рада з питань органічного виробництва

При Кабінеті Міністрів України створюється як консультативно-дорадчий орган Громадська Рада з питань органічного виробництва, що формується з урахуванням принципу представництва всіх заінтересованих сторін. До роботи в Громадській Раді можуть залучатися уповноважені  представники органів   виконавчої влади, органів місцевого самоврядування,  суб'єктів господарювання всіх форм власності та їх об'єднань, науково-дослідних установ, товариств (спілок) споживачів, громадських організацій, провідні науковці і фахівці.

Громадська Рада надає пропозиції щодо розроблення заходів з розвитку органічного виробництва Кабінету Міністрів України, уповноваженому органу влади та місцевим органам виконавчої влади, виконує інші функції, що передбачені положенням про неї.

 

Стаття 13. Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва

Державний нагляд і контроль у сфері органічного виробництва здійснюється уповноваженим органом влади - центральний орган виконавчої влади  відповідно до законодавства.

Порядок здійснення державного нагляду і контролю, а також повноваження центральних органів виконавчої влади у сфері органічного виробництва визначаються цим Законом та Правилами органічного виробництва та іншими законами.

Система державного нагляду та контролю повинна забезпечити можливість простежити кожен продукт на усіх стадіях виробництва, переробки та реалізації, з метою гарантувати споживачу, що органічна продукція вироблена у відповідності з вимогами, викладеними у цьому Законі.

Характер і періодичність контролю повинні визначатися на основі оцінки ризику відхилень від норм і порушень вимог, встановлених цим Законом та Правилами органічного виробництва, але не менше, як один раз на рік.

Уповноважений орган влади має право:

передати свої повноваження на здійснення нагляду та контролю одному або кільком контролюючим органам. Контролюючі органи зобов’язані гарантувати об’єктивність та неупередженість та мати у своєму розпорядженні кваліфіковані кадри і ресурси, необхідні для виконання відповідних функцій;

делегувати функції контролю одному або кільком органам сертифікації.

Уповноважений орган влади може делегувати функції контролю органу сертифікації лише за умови, якщо:

1) визначений  перелік функцій, які може здійснювати орган сертифікації та умов, за яких він може виконувати ці функції;

2) орган сертифікації доведе, що:

а) має необхідну кваліфікацію, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання делегованих йому функцій;

б) має достатньо кадрів з належною кваліфікацією та досвідом;

в) є неупередженим і не має конфлікту інтересів у зв’язку з виконанням делегованих йому функцій;

3) орган сертифікації акредитований згідно з законодавством України;

4) орган сертифікації регулярно та добросовісно на відповідне прохання уповноваженого органу влади надає йому результати проведених перевірок. Якщо результати перевірок вказують на невідповідність або на ймовірність невідповідності, орган сертифікації негайно повідомляє уповноважений орган влади;

5) налагоджена ефективна координація між уповноваженим органом влади та органом сертифікації;

6) орган сертифікації в змозі вживати відповідні заходи, у разі виявлення невідповідності Правилам і/або порушень.

Уповноваженому органу влади забороняється делегувати органам сертифікації повноваження щодо:

1) нагляду та контролю за діяльністю інших органів сертифікації та їх аудиту;

2) встановлення винятків з Правил.

Уповноважений орган влади, який делегує функції контролю відповідним органам сертифікації, проводить перевірки таких органів сертифікації при необхідності. Якщо у результаті перевірки було встановлено, що такі органи не виконують делеговані їм функції належним чином, уповноважений орган влади може відкликати делеговані повноваження. Він негайно відкликає їх, якщо орган сертифікації не вживає відповідних і вчасних заходів для усунення недоліків.

Уповноважений орган влади зобов’язаний:

1) забезпечити об’єктивність і незалежність перевірок, які проводить орган сертифікації;

2)  перевіряти ефективність його перевірок;

3) володіти інформацією щодо будь-яких виявлених невідповідностей або порушень та застосованих заходів щодо виправлення недоліків і/або порушень;

4)                відкликати делеговані повноваження, якщо орган сертифікації не відповідає вимогам, зазначеним у пунктах 1-7 частини шостої цієї статті.

Уповноважений орган влади присвоює код кожному контролюючому органу або органу сертифікації, якому делеговано функції контролю.

Контролюючі органи та органи сертифікації зобов’язані забезпечити уповноваженому органу влади доступ до будь-якої інформації, яка є необхідною для виконання його повноважень.

 

Стаття 14. Фінансування в сфері органічного виробництва

Фінансування заходів щодо стимулювання діяльності операторів органічного виробництва здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, незаборонених законом, шляхом:

компенсації витрат на здійснення інспектування та сертифікації органічного виробництва;

надання дотацій (субсидій) у період перехідного періоду та впродовж усього періоду органічного виробництва;

запровадження пільгової системи кредитування;

повне відшкодування витрат на страхування аграрних ризиків.

Порядок фінансового стимулювання операторів органічного виробництва та використання коштів Державного бюджету розробляється центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та затверджується Кабінетом Міністрів України.

 

Розділ IІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОРГАНІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

Стаття 15. Структура Правил органічного виробництва

Органічне виробництво здійснюється згідно з Правилами органічного виробництва.

До структури Правил органічного виробництва входять:

порядок виробництва непереробленої сільськогосподарської продукції рослинного походження, в тому числі грибів;

порядок виробництва непереробленої сільськогосподарської продукції тваринного походження;

порядок виробництва аквакультури;

порядок ведення органічного бджільництва;

порядок переробки органічних продуктів рослинного та тваринного походження, в тому числі виробництва вина;

порядок виробництва та переробки сировини, кормів та органічних дріжджів;

порядок збору дикоросів, лісової продукції та водоростей;

порядок перехідного періоду органічного виробництва;

порядок інспектування та сертифікації органічного виробництва;

порядок маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу;

порядок перевезення, зберігання та реалізації органічної продукції;

порядок експорту-імпорту органічної продукції;

порядок акредитації органів сертифікації органічного виробництва;

порядок здійснення державного нагляду та контролю на всіх стадіях виробництва переробки та реалізації органічної продукції, а також за діяльністю органів сертифікації органічного виробництва;

порядок та критерії для видачі дозволів на використання в органічному виробництві продуктів і речовин, невизначених у додатках до Правил органічного виробництва.

В структуру Правил органічного виробництва можуть входити також інші правила (процедури), прийняття яких є необхідним для здійснення органічного виробництва.

За умови відповідності принципам органічного виробництва Правила можуть містити винятки, які повинні бути зведені до мінімуму і відповідно обмежені у часі.

В структуру Правил входять також додатки до Правил органічного виробництва, які містять:

вимоги до придатності земель для виробництва органічної продукції;

вимоги до засобів захисту рослин і тварин, дозволених для використання в органічному виробництві, та їх перелік;

вимоги до добрив, хімічних субстанцій та біологічних препаратів, які дозволено застосовувати в органічному виробництві, та їх перелік;

вимоги до неорганічних кормових матеріалів рослинного походження, кормових матеріалів тваринного і мінерального походження та інших речовин, які застосовуються у годівлі тварин, та їх перелік;

вимоги до кормових та технологічних добавок та їх перелік;

вимоги до препаратів, призначених для очищення і дезінфекції ставків, кліток, будівель і споруд, які використовуються у тваринництві, та їх перелік;

вимоги до препаратів, призначених  для очищення і дезінфекції будівель і споруд, які використовуються у рослинництві, та їх перелік;

вимоги до порід тварин, вегетативного садивного матеріалу і насіння, які дозволено використовувати в органічному виробництві.

 

Стаття 16. Загальні вимоги до виробництва органічної продукції

Органічна продукція повинна відповідати вимогам, встановленим для такої ж продукції,  виробленої конвенційним (неорганічним) способом.

Виробництво, яке здійснює оператор вважається органічним лише після отримання відповідного сертифікату на виробництво органічної продукції згідно з Правилами органічного виробництва.

Виробництво органічної продукції проводиться виключно з органічної сировини, яка відповідає вимогам цього Закону.

В органічному виробництві забороняється використання ГМО, похідних ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, як харчових продуктів, кормів, технологічних добавок, препаратів захисту рослин та покращення ґрунту, добрив, насіння, вегетативного садивного матеріалу, мікроорганізмів і тварин.

Забороняється використання іонізуючої радіації для обробки органічних харчових продуктів, кормів або сировини, яка використовується у органічних харчових продуктах чи кормах.

 

Стаття 17. Перехідний період

До операторів, які вирішили перейти до виробництва органічної продукції, застосовуються такі вимоги:

перехідний період розпочинається не раніше, ніж відповідний орган сертифікації отримає від оператора заяву встановленого зразка і приведе свою діяльність до системи контролю;

під час перехідного періоду застосовуються усі вимоги, встановлені цим Законом та Правилами органічного виробництва;

тривалість перехідного періоду залежить від виду діяльності, що підлягає інспектуванню та сертифікації та визначається Правилами органічного виробництва;

тривалість перехідного періоду узгоджується з попереднім використанням землі, екологічною ситуацією, виробничим досвідом виробника;

- тривалість перехідного періоду визначається терміном у 36 місяців від дати останнього застосування забороненого матеріалу або виробничої практики;

- продукція однорічної культури луків і пасовищ вважається органічною у тому випадку, коли до початку її  виробничого циклу завершився перехідний період тривалістю не менше  12 місяців;

- якщо перехідний період більший від встановленого стандарту, дозволяється маркування продукції як «продукція органічного сільського господарства перехідного періоду»;

для визначення тривалості перехідного періоду може бути взятий до уваги період, який безпосередньо передує даті початку перехідного періоду, за дотримання певних умов, визначених  Правилами органічного виробництва;

оператор, який частково вже займається органічним виробництвом, а частково знаходиться на етапі перехідного періоду, повинен провести розподіл продукції, виробленої органічними методами, і продукції, виробництво якої знаходиться на етапі перехідного періоду;

продукцію рослинництва та тваринництва, вироблену у період перехідного періоду забороняється реалізовуватися на ринку як органічну з відповідним маркуванням.

 

Стаття 18. Загальні вимоги до реалізації органічної продукції

Реалізація продукції, як органічної, дозволяється лише за наявності відповідного сертифікату.

Уповноважений орган влади, органи сертифікації не можуть на підставах, які стосуються методу виробництва, маркування тощо, заборонити або обмежити збут органічної продукції, яка знаходиться під контролем іншого органу сертифікації, в тому числі іноземного, якщо така продукція відповідає вимогам цього Закону. Забороняється здійснювати додатковий контроль або сплати будь-яких додаткових коштів, якщо це прямо не передбачено Законом або іншим нормативно-правовим актом.

Забороняється обіг продукції, як органічної, якщо вона:

вироблена оператором, який не отримав відповідного сертифікату на виробництво органічної продукції;

не супроводжується відповідним сертифікатом;

маркована з порушенням вимог законодавства України;

імпортована з порушенням вимог законодавства України;

не відповідає вимогам щодо пакування, транспортування та зберігання.

Продукція, що не відповідає встановленим вимогам щодо безпечності та якості харчових продуктів, а також вимогам цього Закону підлягає вилученню з обігу, а відповідний оператор виключається з реєстру виробників органічної продукції,  про що зазначається на офіційному сайті та в друкованих виданнях уповноваженого органу влади.

 

Стаття 19. Загальні вимоги до маркування органічної продукції

Маркування органічної продукції та використання відповідного державного логотипу здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.

Використання державного логотипу для позначення органічних продуктів є обов’язковим. Дозволяється також використання недержавних (приватних) логотипів, запроваджених безпосередньо оператором чи їх об’єднаннями.

Державний логотип складається з напису “Органічний продукт” та відповідного графічного зображення або символу.

Використання державного логотипу та маркування здійснюється за наявності відповідного сертифікату на виробництво органічної продукції встановленого зразка.

Органічна продукція, імпортована з інших країн, вироблена відповідно до законодавства країн походження, що підтверджено відповідним сертифікатом, позначена написами “органічний”, “біодинамічний”, “біологічний”, “екологічний”, словами із префіксом „БІО“ тощо, має у перекладі на українську мову позначатися написом “органічний продукт”. Маркування імпортованої продукції як органічної та використання державного логотипу визначається Правилами органічного виробництва.

Порядок та вимоги до маркування органічної продукції встановлюється Кабінетом Міністрів України.

 

Розділ ІV. СЕРТИФІКАЦІЯ В ОРГАНІЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

 

Стаття 20. Придатність земель та об’єктів для виробництва органічної продукції

Органічна продукція може бути вироблена на землях сільськогосподарського, лісового чи водного призначення.

Оцінка придатності земель та об’єктів для виробництва органічної продукції здійснюється органом сертифікації з підключенням відповідних науково-дослідних інститутів, лабораторій якості і безпеки продукції відповідно до Принципів та Правил органічного виробництва

 

Стаття 21. Сертифікація органічного виробництва

Органічна продукція підлягає обов’язковій сертифікації відповідно до законодавства України.

Сертифікація органічного виробництва здійснюється органами сертифікації з метою встановлення відповідності органічної продукції вимогам, висунутим до виробництва, переробки та реалізації органічної продукції, що визначене Правилами органічного виробництва.

Після подання оператором заяви про перехід на органічне виробництво, відповідний орган сертифікації затверджує план переходу на органічне виробництво.

З моменту подання заяви встановленого зразка, що засвідчує намір та бажання оператора перейти на органічне виробництво, розпочинається перехідний період.

Після успішного проходження перехідного періоду видається сертифікат встановленого зразка, а продукція отримує право маркуватися як органічна.

Після незадовільного проходження перехідного періоду видається сертифікаційне рішення встановленого зразка і продукція не може маркуватися як органічна.

Продукція, вирощена у період перехідного періоду після отримання відповідного сертифіката, отримує спеціальний статус та може маркуватися як органічна продукція перехідного періоду.

Органи сертифікації, зобов’язані надати підтверджуючий документ (сертифікаційне рішення або сертифікат) оператору, який знаходиться під їх контролем і у сфері своєї діяльності відповідає вимогам, встановлені законодавством. Таке сертифікаційне рішення або сертифікат повинні ідентифікувати оператора та тип (асортимент), кількість продукції, а також містити термін його дії. Форма сертифікаційного рішення та сертифіката затверджується Кабінетом Міністрів України.

У разі виявлення порушень вимог, встановлених для виробництва, переробки, реалізації органічної продукції, орган сертифікації має право призупинити або позбавити такого оператора відповідного сертифіката.

Сертифікація органічного виробництва проводиться на платній основі. Органи сертифікації органічного виробництва державної форми власності проводять сертифікацію згідно з  розцінками, затвердженими уповноваженим органом влади.

Органи сертифікації несуть відповідальність за повноту і обґрунтованість висновку щодо придатності земель і ґрунтів для органічного виробництва і одержання високоякісної продукції.

Не допускається погіршення якості землі (зниження її родючості) порівняно з попереднім періодом господарювання. Для цього в господарствах органічного виробництва складаються науково-обґрунтовані системи удобрення та проводиться систематичний моніторинг за станом родючості ґрунту. У разі деградації ґрунтового покриву за основними агрохімічними і токсикологічними показниками оператор несе адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену Земельним Кодексом України.

 

Розділ V. НАУКОВЕ, ДОРАДЧЕ, ІНФОРМАЦІЙНЕ ТА ФІНАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Стаття 22. Наукове та дорадче забезпечення органічного виробництва

Наукове забезпечення органічного виробництва здійснюють Українська академія аграрних наук, науково-дослідні та інші наукові установи і навчальні заклади у порядку, встановленому законодавством, зокрема, шляхом впровадження типових моделей органічного виробництва на практиці, з використанням останніх досягнень науки, техніки, а також практики у цій сфері в Україні та світі.

Дорадче забезпечення органічного виробництва здійснюється відповідно до Закону України «Про сільськогосподарську дорадчу діяльність».

 

Стаття 23. Інформаційна база даних органічного виробництва

Уповноважений орган влади забезпечує створення та підтримку інформаційної бази даних органічного виробництва та опублікування на офіційному сайті та створює умови для вільного доступу до неї усіх заінтересованих осіб.

Повноваження органів влади щодо збору, накопичення та обробки статистичної інформації у сфері органічного виробництва, а також порядок їх діяльності визначаються Кабінетом Міністрів України.

Уповноважений орган влади зобов’язаний на основі статистичної інформації досліджувати і прогнозувати ринок органічної продукції, сприяти його інформаційному забезпеченню, а також визначати  перелік інформації, необхідної для створення бази даних органічного виробництва.

Уповноважений орган влади має право здійснювати перевірку достовірності поданої статистичної інформації у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України.

 

Розділ VІ. МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО У СФЕРІ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА

 

Стаття 24. Основні напрямки міжнародного співробітництва

Україна бере участь в міжнародному співробітництві у сфері органічного виробництва відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України шляхом:

участі в роботі відповідних міжнародних організацій;

укладання міжнародних договорів, включаючи двосторонні угоди про взаємне визнання нормативно-правових актів у сфері органічного виробництва;

гармонізації законодавства України у сфері органічного виробництва з міжнародним законодавством;

обміну інформацією у сфері органічного виробництва;

сприяння залученню міжнародної технічної допомоги та інвестицій для становлення та розвитку органічного виробництва;

сприяння розвитку експорту-імпорту органічної продукції. 

Уповноважений орган влади, органи сертифікації можуть з власної ініціативи і в межах свого фінансування, обмінюватись інформацією щодо результатів своїх перевірок з відповідними структурами в інших країнах, з метою дотримання гарантій органічного виробництва.

 

Стаття 25. Міжнародні договори України

Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, то застосовуються правила міжнародного договору України. 

 

Розділ VІІ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

 

Стаття 26. Порушення законодавства у сфері органічного виробництва

Будь-які дії операторів щодо виробництва, переробки та реалізації органічної продукції, що виконані з порушенням вимог цього Закону та Правил органічного виробництва вважаються порушенням законодавства у сфері органічного виробництва.

Правопорушеннями вважаються:

збут оператором органічної продукції, що вироблена з порушенням вимог законодавства України;

виробництво та збут конвенційної (не органічної) або частково органічної продукції під виглядом органічної;

безпідставне надання або отримання пільг передбачених для операторів органічного виробництва;

невиконання розпоряджень, рішень органів, що здійснюють сертифікацію, державний нагляд та контроль за дотриманням законодавства про органічне виробництво, а також створення перешкод для їх діяльності;

необґрунтована відмова від надання уповноваженим органам інформації щодо виробництва, переробки та реалізації органічної продукції тощо, необхідної для наповнення відповідної інформаційної бази даних;

використання відповідного маркування та державного логотипу до продукції, що не відповідає вимогам встановленим цим Законом та Правилами органічного виробництва;

маркування не органічної продукції з використанням написів “екологічно чистий продукт“, “екологічно чиста продукція“,  “біо-продукт“, “натуральний продукт“ тощо, якщо це вводить в оману споживачів щодо справжньої природи походження продукції.

Законодавством України можуть бути визначені також інші правопорушення у сфері органічного виробництва.

 

Статтю 27. Відповідальність за порушення законодавства про органічне виробництво

За порушення законодавства про органічне виробництво винні особи несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Винні особи зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства про органічне виробництво, у порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

За порушення законодавства у сфері органічного виробництва оператор органічного виробництва може бути виключений з реєстру операторів органічної продукції, позбавлений сертифіката на органічну продукцію або дія сертифіката може бути призупинена.

 

Розділ VІІІ. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

 

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом; 

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

розробити та затвердити підзаконні нормативно - правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

забезпечити перегляд та приведення у відповідність до цього Закону актів міністерств та інших центральних органів державної виконавчої влади.

 

Голова Верховної Ради

   України