Лист ДПС України від 14.06.2012 № 9972/6/22-3315

Про розгляд листа

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

 від 14.06.2012 № 9972/6/22-3315

Представництво „………. ”

Про розгляд листа

Державна податкова служба України розглянула листи представництва <………….>  щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів, які здійснюють свою діяльність в Україні через постійне представництво, та повідомляє.

Підпунктом 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) постійне представництво визначено як постійне місце діяльності, через яке

Відповідно до пп. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.

При визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток постійному представництву слід керуватись відповідними положеннями Кодексу (ст.134), які встановлюють порядок визначення та склад доходів (ст.135), до яких зокрема, відносяться кошти на утримання постійного представництва, перераховані головною компанією-нерезидентом, та згідно з п.135.5 ст.135 включаються до „інших” доходів постійного представництва.

Суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, відповідно до п.160.8 ст.160 Кодексу, оподатковуються в загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку на прибуток, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Згідно зі ст. 3 Кодексу чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування є складовою податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою

Статтею 7 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доход і майно, яка набрала чинності для України 04.10.96 (далі - Угода) передбачено, що якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність, у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво, то прибуток підприємства може оподатковуватися в другій Державі, але тільки у тій частині, що відноситься до цього постійного представництва.

Якщо підприємство Договірної Держави здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі через розташоване там постійне представництво, то в кожній Договірній Державі до такого постійного представництва відноситься прибуток, який воно могло б одержати, якби було окремим та самостійним підприємством, зайнятим такою ж або аналогічною діяльністю в таких же або аналогічних умовах і діяло цілком незалежно від підприємства, постійним представництвом якого воно є.

Таким чином, відповідно до податкового законодавства України постійне представництво нерезидента в Україні з метою оподаткування розглядається як окремий, незалежний від самого нерезидента, суб’єкт господарської діяльності. Тому взаємовідносини між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні слід розглядати як взаємовідносини між різними суб’єктами господарювання та, відповідно, податковий облік самого постійного представництва повинен здійснюватись згідно з загальними правилами, визначеними цим Кодексом та з урахуванням положень Угоди.

При цьому згідно з ст. 4 Кодексу одним із основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації та єдиного підходу до встановлення податків.

Враховуючи вищевикладене, у разі здійснення резидентом Німеччини в Україні господарської діяльності через своє постійне представництво, дохід (прибуток) оподатковуються відповідно до п. 160.8 ст. 160 Кодексу.

Перший заступник Голови –

начальник податкової міліції                                                            А.В. Головач