Трудовой кодекс
require_once('includes/ban_app.inc'); ?>Державним податковим службам в АР Крим,
областях, містах Києві та Севастополі
Окружній ДПС — Центральному офісу з обслуговування
великих платників податків ДПС
З метою належного адміністрування та своєчасного надходження до бюджету податку на прибуток підприємств Державна податкова служба України надає для використання в роботі інформаційний лист щодо прийнятих Верховною Радою України змін до податкового законодавства в частині оподаткування прибутку підприємств, які починають застосовуватися з 01.01.2013 р.
Так, набирають чинності такі зміни, внесені законодавчими актами до Податкового кодексу України (далі — Кодекс):
1. Закон України від 05.07.2012 р. № 5091-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів індустрії програмної продукції» (далі — Закон № 5091), яким підрозділ 10 розділу ХХ Кодексу доповнено пунктом 15.
Законодавчі зміни передбачають тимчасове, з 01.01.2013 р. до 01.01.2023 р., застосування для суб'єктів індустрії програмної продукції зниженої ставки податку на прибуток підприємств у розмірі 5 відсотків від здійснення видів економічної діяльності.
Наразі зазначаємо, що суб'єкти індустрії програмної продукції можуть застосовувати особливості оподаткування податку на прибуток у разі здійснення видів економічної діяльності, визначених пп. 1.5 п. Закону № 5091.
При цьому суб'єкти індустрії програмної продукції з метою застосування особливостей оподаткування податку на прибуток повинні протягом попередніх чотирьох звітних (податкових) кварталів сукупно одночасно відповідати таким критеріям:
1) питома вага доходів суб'єкта від здійснення видів економічної діяльності має становити не менш як 70 відсотків доходів від усіх видів економічної діяльності з реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг;
2) первісна вартість основних засобів та/або нематеріальних активів суб'єкта перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року;
3) відсутність у суб'єкта податкового боргу;
4) щодо суб'єкта судом не прийнято постанови про визнання боржника банкрутом відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Для отримання суб'єктом індустрії програмної продукції свідоцтва, яке даватиме йому право на застосування особливостей оподаткування, він має подати органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням реєстраційну заяву разом з фінансовою звітністю та копіями первинних документів, які мають бути засвідчені підписом платника податку або його посадовою особою.
Така заява подається керівником або представником юридичної особи — платника (з документальним підтвердженням особи та повноважень) не пізніш як за 30 календарних днів до початку звітного (податкового) кварталу, з якого зазначений суб'єкт передбачає отримати право на використання особливостей оподаткування.
Звертаємо увагу, що у разі відсутності підстав для відмови суб'єкту індустрії програмної продукції в реєстрації його як суб'єкта, який застосовує особливості оподаткування, органи державної податкової служби мають включити його протягом 15 робочих днів з дня отримання реєстраційної заяви до реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції.
Водночас повідомляємо, що Державною податковою службою України розроблено проект форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації та свідоцтва про реєстрацію суб'єктів індустрії програмної продукції, які буде затверджено наказом Міністерства фінансів України.
На теперішній час відповідний проект погоджено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та найближчим часом Міністерством фінансів України буде подано Міністерству юстиції України для державної реєстрації.
Слід відзначити, що крім зазначених форм, наказом установлюватиметься порядок ведення реєстру суб'єктів, які застосовують особливості оподаткування діяльності в індустрії програмної продукції, який передбачає механізм включення суб'єктів до цього реєстру, порядок його ведення та виключення з нього суб'єктів індустрії програмної продукції.
2. Закон України від 06.09.2012 р. № 5211-VI «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки» (далі — Закон № 5211), яким підрозділ 4 розділу ХХ Кодексу доповнюється новим п. 28.
Слід відзначити, що встановлені Законом № 5211 особливості оподаткування податком на прибуток підприємств застосовуватимуться до суб'єктів господарювання, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, які схвалені відповідно до Закону України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць».
Зазначені суб'єкти господарювання оподатковуються за ставкою, яка з 01.01.2013 р. по 31.12.2017 р. включно становитиме 0 відсотків, а з 01.01.2018 р. по 31.12.2022 р. включно — 8 відсотків.
Водночас податок на прибуток підприємств має обчислюватися з урахуванням таких особливостей:
1) під час нарахування амортизації основних засобів, що використовуються в період реалізації інвестиційного проекту та входять до груп 2 (капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом) і 3 (будівлі), може бути застосовано метод прискореного зменшення залишкової вартості, визначеного розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу;
2) сума отриманих податкових пільг з цього податку не може перевищувати обсягу інвестицій, що фактично здійснені таким суб'єктом;
3) ведення суб'єктами господарювання, які реалізують інвестиційні проекти, окремого податкового обліку доходів та витрат, пов'язаних з отриманням прибутку від реалізації інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки, що звільняються від оподаткування, який відповідає правилам, визначеним п. 152.11 ст. 152 Кодексу;
4) сплати податку на прибуток на загальних підставах за весь період реалізації інвестиційного проекту у разі, якщо протягом двох років з дня схвалення інвестиційного проекту не досягнуто критеріїв, установлених Законом, або в разі недотримання таких критеріїв упродовж подальшого строку його реалізації, або в разі відмови суб'єкта господарювання від реалізації інвестиційного проекту;
5) використання коштів, не сплачених до бюджету в результаті наданих пільг з цього податку, на цілі та в порядку, передбачені п. 21 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Для забезпечення реалізації положень Закону № 5211 Державною податковою службою України разом з Міністерством фінансів України розроблено проект порядку, який установлюватиме контроль за дотриманням суб'єктами господарювання — платниками податку на прибуток, які реалізують інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки, положень Податкового кодексу України.
Після погодження цього проекту із зацікавленими центральними органами виконавчої влади його буде подано на розгляд та затвердження Кабінетом Міністрів України.
3. Закон України від 02.10.2012 р. № 5412-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо врегулювання окремих питань оподаткування» (далі — Закон № 5412), яким встановлено особливості оподаткування діяльності страховика, які полягають у такому.
Встановлено віднесення до доходів страховика, крім доходів, передбачених статтями 135 і 136 Кодексу, також доходів від страхової діяльності та порядок їх обчислення.
Також у зазначених змінах містяться особливості визначення об'єкта оподаткування від провадження страхової діяльності із страхування життя.
Ставка податку при здійсненні страхової діяльності юридичних осіб — резидентів встановлюється у таких розмірах:
3 відсотки — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з інших видів страхової діяльності, визначеного п. 156.1 ст. 156 Кодексу;
0 відсотків — при отриманні доходу внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та пенсійного страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення у разі виконання вимог до таких договорів, визначених підпунктами 14.1.52 та 14.1.116 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Водночас доводимо до відома, що наказом Міністерства фінансів України Форма податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика буде приведена у відповідність.
4. Стаття 39 Кодексу, яка визначає новий порядок застосування звичайної ціни, набирає чинності згідно з абзацом третім п. 1 розділу XIX Кодексу з 01.01.2013 р.
Так, ст. 39 Кодексу встановлено конкретні методи визначення звичайних цін, а саме: порівняльної неконтрольованої ціни; ціни перепродажу; «витрати плюс»; розподілення прибутку; чистого прибутку.
Установлено перелік офіційних джерел інформації для визначення звичайних цін.
Обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни, покладено на орган державної податкової служби. Водночас для обґрунтування відповідності ціни господарської операції рівню звичайної ціни платник податків зобов'язаний за запитом органу державної податкової служби обґрунтувати рівень договірних цін.
Важливою в цій статті є норма про те, що для товарів, раніше ввезених на митну територію України у митному режимі імпорту або реімпорту, звичайною ціною продажу (поставки) на митній території України вважається ринкова ціна, але не нижче митної вартості товарів, з якої були сплачені податки та збори під час їх митного оформлення.
У разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.
5. Закон України від 05.07.2012 р. № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», яким доповнено новими абзацами п. 57.1 ст. 57 розділу II та п. 2 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу щодо щомісячної сплати платниками податку на прибуток авансових внесків.
Так, зокрема, передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 млн. грн.) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.
Актуальні питання щодо сплати платниками податку на прибуток авансових внесків висвітлені в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом ДПС України від 22.12.2012 р. № 1171.
Заступник Голови А. ІГНАТОВ