Трудовой кодекс

2012-04-21 21:42

ЗАКОН УКРАЇНИ 6523 проект

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав

Проект

вноситься народними депутатами України

Луцьким М.Г.,

Самойлик К.С.,  

Зарубінським О.О.

 
ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо    врегулювання питань авторського права і суміжних прав 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

I. Внести зміни до наступних законодавчих актів України:

1. У Законі України “Про авторське право і суміжні права“ (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 43, ст. 214; 2003 р., № 35, ст. 271; 2004 р., № 13, ст.181):

1) у статті 1:

у абзаці третьому:

слово „компакт-диску” замінити словами „диску для лазерних систем зчитування”;

після слів „телевізійного екрана” доповнити словами „монітора комп’ютера”;

         абзац дев’ятий викласти у такій редакції:

  „відеограма - відеозапис на відповідному матеріальному носії (магнітній стрічці, магнітному диску, диску для лазерних систем зчитування тощо) виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього). Відеограма є вихідним матеріалом для виготовлення її копій”;

         абзац десятий викласти у такій редакції:

         „відтворення – пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне виготовлення одного  або  більше  примірників об´єктів авторського права і (або) суміжних прав будь-яким способом та у будь-якій формі, повністю чи частково,  для  тимчасового  чи  постійного  зберігання   в електронній, зокрема цифровій, оптичній або іншій формі”;

абзац п’ятнадцятий викласти у такій редакції:

„передання в найм (прокат) -  надання для використання примірнику твору, фонограми, відеограми на певний обмежений строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди”;

абзац двадцятий викласти у такій редакції:

„організація колективного управління – зареєстрована в установленому порядку юридична особа (об‘єднання громадян, об‘єднання підприємств тощо), що не має на меті отримання прибутку, створена як добровільне об’єднання осіб - суб‘єктів авторського права і (або) суміжних прав на основі єдності їх інтересів відповідно до цього Закону, з метою спільної реалізації зазначеними суб‘єктами своїх прав та інтересів, предметом діяльності якої є колективне управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав”;

у абзаці двадцять шостому після слова „матеріальній“ доповнити словами „ , у тому числі електронній,”;

у абзацах двадцять сьомому, двадцять восьмому після слова „матеріальному носії“ доповнити словами  „у тому числі в електронній формі,”

у абзацах тридцять першому – тридцять третьому слова „за згодою суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав”  виключити;

абзац тридцять четвертий викласти у такій редакції:

         „публічне сповіщення, у тому числі публічне повторне сповіщення (доведення до загального відома) – передача в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів), крім передачі, що відповідно до цього Закону є кабельною ретрансляцією, творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень,  їх записів у фонограмах, відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйнятими;

         абзац тридцять п’ятий викласти в такій редакції:

„репрографічне відтворення  (репродукування) – факсимільне відтворення  у  будь-якому  розмірі  (у  тому числі збільшеному чи зменшеному) оригіналу письмового чи іншого  графічного  твору  або його   примірника   шляхом  фотокопіювання або  іншими  подібними способами. Репрографічне відтворення не включає: застосування друкувальних засобів для виготовлення видавничої продукції; запис в електронній  (у  тому  числі  цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує комп'ютер, крім випадку створення за допомогою технічних засобів тимчасових копій, що призначаються для здійснення репрографічного відтворення”;

абзац тридцять шостий викласти в такій редакції:

           „розповсюдження – будь-яка дія, за допомогою якої об'єкти авторського права і (або)  суміжних  прав  безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці способом  продажу чи іншого відчуження оригіналу або примірника об‘єкта авторського права і (або) суміжних прав“;

           абзац тридцять дев’ятий викласти у такій редакції:

„твір архітектури - твір у галузі мистецтва спорудження будівель і споруд, ландшафтних утворень, парків, монументального і монументально-декоративного мистецтва, зафіксований у будь-якій формі (креслення,  ескізи,   моделі, збудовані  будівлі  та  споруди,  парки,  плани  населених пунктів тощо)”;

абзац сорок другий викласти у такій редакції:

„технологічні засоби захисту – будь-яка технологія, прилад або компонент, розроблений для попередження доступу чи обмеження будь-яких дій шляхом шифрування, кодування, механізму контролю копіювання або із застосуванням будь-якого іншого процесу, механізму стосовно об´єктів, використання яких не дозволене суб´єктом авторського права і (або) суміжних прав“;

доповнити новими абзацами такого змісту:

заклад - публічне місце, у якому здійснюється господарська діяльність;

„кабельна ретрансляція – прийом і одночасна передача організацією кабельного мовлення (провайдером  програмної послуги), незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних передач (програм) мовлення, що містять твори, виконання, фонограми, відеограми, або істотних частин таких програм, які транслюються організацією мовлення;

позичка – надання установами, доступними для необмеженого кола осіб, у безоплатне користування протягом встановленого строку примірників творів, фонограм, відеограм;

публічне місце – місце здійснення господарської діяльності, вхід до якого (платний чи безоплатний) є вільним (з урахуванням фінансових умов входу до такого місця) для відвідувачів протягом усього робочого часу такого місця згідно режиму його роботи;

твір мистецтва - твір образотворчого мистецтва, ужиткового мистецтва, такого як картина, колаж, живопис, малюнок, гравюра, естамп, літографія, скульптура, килимовий, керамічний виріб, ювелірний виріб, виріб зі скла та фотографічний твір тощо, за умови, що такий твір був створений самим автором або є примірником, що є твором мистецтва, виготовлений в обмеженій кількості самим автором або під його керівництвом, пронумерований,  підписаний або іншим чином засвідчений його автором;

фотографічний твір – твір, що   відображений (зафіксований) із застосуванням аналогових фотографічних технологій (фотохімічних процесів) на матеріальному носії з нанесеним на нього світлочутливим шаром, із застосуванням цифрових фотографічних технологій на матеріальному носії чи в електронній цифровій формі, або із застосуванням лазерних технологій у вигляді об‘ємного тримірного зображення”;

 

2)                              у статті 2:

        виключити слова „Про   власність”;

        замінити слова „Про розповсюдження примірників  аудіовізуальних  творів  та  фонограм” словами  „Про розповсюдження примірників  аудіовізуальних  творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних”, „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування, матриць”;

 

3)     у статті 4:

у частині першій:

абзаци третій та четвертий  викласти у такій редакції:

           „веде облік організацій колективного управління після їх державної реєстрації, визначає уповноважені організації колективного управління, здійснює нагляд за діяльністю цих організацій, надає їм методичну допомогу;

           здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному цим Законом та іншими законами;

           абзац п’ятий виключити;

           абзаци сьомий замінити абзацом такого змісту:

           „забезпечує відтворювачів, імпортерів і експортерів контрольними марками відповідно до Закону України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних”, веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок”;

           в абзаці тринадцятому слово „закладам” замінити словами „закладам (підприємствам, організаціям)”;

абзаци чотирнадцятий, п’ятнадцятий замінити абзацами такого змісту:

            видає нормативно-правові акти у випадках та межах, встановлених цим Законом, здійснює контроль за їх додержанням;

          бере участь у міжнародному співробітництві у сфері авторського права і суміжних прав;

виконує інші функції відповідно до цього Закону та Положення про Установу, затвердженого в установленому порядку;

частину другу викласти в такій редакції:

„2. Установа має право вимагати від організацій колективного управління, у тому числі уповноважених організацій колективного управління, інформацію передбачену частиною сьомою статті 47-1, частиною сьомою статті 48 цього Закону”;

4) у статті 9 після слів „назва твору“ доповнити словами “персонаж твору,“;

 

5) абзац четвертий частини п´ятої статті 11 викласти у такій редакції:

      „Про реєстрацію авторського права на твір Установою  видається свідоцтво, про державну реєстрацію договору, що стосується права автора на твір – рішення. За видачу свідоцтва про державну реєстрацію авторського права  на твір,  рішення про державну реєстрацію договору сплачуються збори.  Розміри та порядок сплати зборів визначаються Кабінетом Міністрів України. Зазначені збори зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету України і використовуються виключно для забезпечення розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема на виконання завдань, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері інтелектуальної власності”;

 

6) у статті 15:

у частині третій:

пункти 8, 10 викласти в такій редакції:

            „8) розповсюдження творів шляхом першого  продажу,  відчуження іншим  способом та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

10) передання в найм (прокат) оригіналу чи примірника твору;

доповнити новим пунктами 12, 13 такого змісту:

12) позичка оригіналу чи примірника твору;

13) кабельна ретрансляція”;

частину четверту доповнити абзацами такого змісту:

        „Виключні права авторів на використання творів способами передання в найм (прокат), позички оригіналу або примірників твору не стосуються творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, творів ужиткового мистецтва.

            Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на винагороду за кабельну ретрансляцію реалізується через уповноважені організації колективного управління відповідно до статті 47-1 цього Закону”;

            у частині сьомій:

            слова „здавання у майновий найм чи  комерційний  прокат“ замінити словами „передання у найм (прокат)“;

            доповнити абзацами другим такого змісту:

„Положення, зазначені у цій частині статті, не стосується подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором”;

 

7)     у статті 16:

частину другу викласти у такій редакції:

„Майнові права на службовий твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив твір, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором, з урахуванням положень частини четвертої цієї статті“;

доповнити частиною четвертою такого змісту:

„4. Особі, де або у якої працює автор, належать майнові права на комп’ютерну програму, створену у зв’язку з виконанням договору, якщо інше не встановлено таким договором.

Особі, де або у якої працює автор належать майнові права на створену базу даних у зв’язку з виконанням договору, якщо інше не встановлено  таким договором”;

 

8)           у статті 17:

у частині другій після слів „публічного  сповіщення” доповнити словами  „кабельної ретрансляції,  подання до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ до твору з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором, передання в найм (прокат), позичку“;

друге речення частини другої викласти у такій редакції:

            „Якщо   інше   не  передбачено  у  договорі, за оприлюднення  і кожний публічний показ, публічне сповіщення, публічну демонстрацію, кабельну ретрансляцію аудіовізуального твору, передання в найм (прокат), позичку його оригіналу та примірників, за всіма авторами аудіовізуального твору зберігається право на справедливу винагороду, що збирається, розподіляється уповноваженими організаціями колективного управління відповідно до статті 47-1 цього Закону“; 

9)     статтю 18 викласти у такій редакції:

„Стаття 18. Авторське право на комп‘ютерні програми і бази даних (компіляції даних)

 

1. Комп’ютерні програми охороняються як літературні твори. Така охорона поширюється на комп’ютерні програми незалежно від способу чи форми їх вираження.

2. Бази даних (компіляції даних) охороняються як такі, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин є результатом творчої діяльності.

3.  Бази даних (компіляції даних), що не відповідають критеріям оригінальності, під яким розуміється творчий результат інтелектуальної діяльності автора, охороняються правом sui-generis (своєрідним правом, правом особливого роду).

4. Правова охорона  баз даних (компіляції даних) правом sui-generis здійснюється у порядку, встановленому законом”;

 

10) у статті 21:

        пункт 6 частини першої доповнити абзацом другим такого змісту:

        „використання правомірно опублікованих творів об´єднаннями  осіб з обмеженими фізичними можливостями, крім випадків використання зазначених творів  з комерційною метою”;

        частину другу замінити частинами такого змісту:

     „Без згоди автора (чи іншої особи,  яка має авторське  право), без виплати винагороди, та без зазначення імені автора і джерела запозичення, допускається:

           1) відтворення, публічне сповіщення,  подання творів архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва, скульптури до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором до цих творів, що постійно розташовані у громадських  місцях, відкритих для вільного відвідування, крім випадків, коли твір є основним об‘єктом такого використання або твір використовується з комерційною метою;

           2) відтворення, публічне сповіщення,  подання творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснювати доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором до цих творів у зв’язку з демонстрацією або ремонтом обладнання, перевірка функціонування якого неможлива без використання творів.

           Дозволяється без згоди автора (чи іншої особи, яка є суб’єктом авторського права), без виплати йому винагороди, позичка некомерційними бібліотеками правомірно опублікованих  примірників творів, крім примірників комп‘ютерних програм, баз даних. При цьому примірники творів, виражені в електронній формі, що надаються бібліотеками, у тому числі у порядку взаємного користання бібліотечними ресурсами, можуть надаватися лише в приміщеннях бібліотек при умові виключення можливості створення примірників цих творів в електронній формі.        

           Перелік вільного використання творів, зазначений у цій статті,  є вичерпним“;

 

11)      у пункті 2 статті 22 після слів „з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву“ доповнити словами „надання такого примірника іншій бібліотеці чи архіву, “;

 

12)у статті 24:

у пункті 2 після слова „одну” доповнити словом „резервну”;

            у пункті 4 частини першої після слова „вивчати“ доповнити словом „випробовувати“;

 

13)у статті 25:

доповнити частину першу пунктом “г“ такого змісту:

„г) відтворення аудіовізуальних творів під час їх демонстрації в кінотеатрах, інших приміщеннях призначених для публічної демонстрації (камкординг)“;         

частину другу викласти у такій редакції:

„Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх  примірниках, а також аудіовізуальні твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах фізичною особою і виключно в його (її) особистих цілях або для кола сім'ї, без наявності прямої або опосередкованої комерційної мети, без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, але з виплатою їм винагороди. Особливості виплати винагороди у цьому випадку визначені частинами другою, четвертою – сьомою статті 42 цього Закону“;

 

14)доповнити статтею 25-1 такого змісту:

„Стаття  25-1. Відтворення примірників творів репрографічним способом

 

1. Автори літературних, образотворчих, фотографічних творів, їх частин (уривків) та видавці таких творів мають право на отримання винагороди за відтворення примірників творів репрографічним способом.

2. Винагороду виплачують:

1) особи, які здійснюють відтворення примірників творів репрографічним способом;

2) виробники і (або) імпортери обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити репрографічне відтворення творів.

Збір та розподіл винагороди за відтворення репрографічним способом примірників творів та їх частин (уривків) здійснюється уповноваженою організацією колективного управління відповідно до статті 47-1 цього Закону.

3. Виробники, зазначені у пункті 2 частини другої цієї статті, виплачують винагороду у формі відрахувань (відсотків) уповноваженій організації колективного управління впродовж 30 календарних днів  після реалізації обладнання і (або) матеріальних носіїв.

Імпортери, зазначені у пункті 2 частини другої цієї статті, виплачують винагороду у формі відрахувань (відсотків) уповноваженій організації колективного управління під час митного оформлення товару. Митне оформлення товару здійснюється на підставі довідки, що видається імпортеру уповноваженою організацією колективного управління після сплати цій організації відрахувань.

4. Особи, зазначені у пункті 1 частини другої цієї статті, зобов’язані самостійно надавати уповноваженій організації колективного управління відомості, необхідні для збирання і розподілу коштів у строки, визначені цією організацією.

Виробники та імпортери, зазначені у пункті 2 частини другої цієї статті зобов’язані самостійно надавати уповноваженій організації колективного управління відомості про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж) обладнання і (або) матеріальних носіїв. Установа  і визначена уповноважена організація колективного управління мають право вимагати такі відомості.

5. Порядок збору відрахувань, розмір та умови виплати цих відрахувань, передбаченої у частині другій цієї статті, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Кабінетом Міністрів України визначається також перелік обладнання і матеріальних носіїв, із застосуванням яких можна здійснити репрографічне відтворення творів.

6. Зібрані кошти розподіляються та виплачуються у таких пропорціях: авторам  - 60 відсотків, видавцям - 40 відсотків”;

 

15)      у першому  реченні статті 26 після слів „При передачі твору образотворчого мистецтва”, доповнити словами „у тому числі твору мистецтва, передбаченого частиною першою статті 27 цього Закону”;

 

16)статтю 27 викласти у такій редакції:

„1. Автор твору мистецтва, а у разі його смерті – спадкоємці, впродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку чинності майнових прав на твір, користуються щодо проданого автором твору мистецтва невідчужуваним правом,  на одержання п'яти відсотків (відрахувань) від ціни кожного наступного продажу твору мистецтва, що йде за першим його продажем здійсненим автором твору (право слідування), у тому числі за участю  аукціону, галереї, салону, магазину тощо.

2. Обов’язок щодо виплати відрахувань несе продавець, незалежно від того чи ця особа діє від свого імені, чи від імені власника твору мистецтва. 

3. Право слідування, визначене у частині першій цієї статті, не застосовується, якщо твір мистецтва перепродається фізичною особою відкритим для публіки некомерційним музеям.

4. Збір та розподіл винагороди за право слідування здійснюється уповноваженою організацією колективного управління відповідно до статті 47-1 цього Закону.

Продавці твору мистецтва зобов’язані повідомляти уповноважену організацію колективного управління про продаж твору у місячний строк з дати такого продажу і надавати відомості, які необхідні для збирання і розподілу винагороди”;

 

17)      у назві та у тексті статті 28 слова „строк дії” замінити словами „строк чинності”;

 

18)частину третю статті 30 виключити;

 

19)у статті 31:

назву викласти в такій редакції:

„Відчуження майнових прав суб‘єктів авторського права”;

         у першому реченні частини першої слово  „передати” замінити словом „відчужувати”;

у частині другій слова та знаки „передане (відчужене)” замінити словом „відчужене”;

доповнити частиною третьої такого змісту:

„3. Умови договорів про передання (відчуження) майнових прав суб’єктів авторського права визначаються з урахуванням норм Цивільного кодексу України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності”; 

 

20)у статті 32:

назву статті викласти в такій редакції:

„Надання дозволу на використання твору”;

у частині другій слова “Передача  права“ замінити словами “Надання дозволу“;

частину п‘яту  виключити;

 

21)у статті 33:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

      „Договір на використання комп’ютерної програми може бути укладений як шляхом підписання його обома сторонами, так і шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Умови таких договорів можуть бути викладені в письмовій, у тому числі електронній формі, у примірниках комп’ютерних програм чи додаватись до них як окремий документ. Приєднання може здійснюватись шляхом виконання особою, яка приєднується до договору, певних дій, що виражають її волю до такого приєднання;

    частину шосту викласти в такій редакції:

„6. За договором про створення за замовленням і використання твору одна сторона (автор - письменник, художник тощо) зобов'язується створити твір відповідно до вимог другої сторони (замовника) та в установлений строк.

Договір про створення за замовленням і використання твору повинен визначати способи та умови використання твору замовником.

         Майнові права на твір, створений за замовленням, належать авторові цього твору та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Майнові права на комп’ютерну програму, базу даних, створених за замовленням належать замовнику, якщо інше не встановлено  договором.

Умови договору про створення за замовленням і використання твору, порядок його укладання визначаються з урахуванням норм Цивільного кодексу України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності”;

доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

           „9. Умови договорів на право використання творів визначаються з урахуванням норм Цивільного кодексу України щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності”; 

 

22)у статті 36:

          у пунктах „а“ – „в“ частини першої статті 36 слова „яким на законних підставах передано“ замінити словами „які на законних підставах набули відповідно до договору чи закону”;

            доповнити частиною третьою такого змісту:

„3. Використання виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організації  мовлення іншою особою здійснюється лише з дозволу відповідного суб‘єкта суміжних прав на підставі договорів, за виключенням випадків використання цих об’єктів суміжних прав відповідно до статей 42, 43 цього Закону.

           Умови та порядок передання (відчуження) майнових прав суб’єктів суміжних прав визначаються за аналогією із статтею 31 цього Закону щодо відчуження майнових прав суб’єктів авторського права. Умови договорів про використання об’єктів суміжних прав, порядок їх укладання визначаються за аналогією із статтями 32, 33 цього Закону щодо надання дозволу на використання твору”;

23) доповнити статтею 37-1 такого змісту:

 

„Стаття 37-1. Публічне сповіщення передач (програм) організацій мовлення

 

1. У разі публічного сповіщення передачі організації мовлення зі станції зв’язку, розташованої на території України, на супутник таким чином, що публічне сповіщення такої передачі, а також інших об'єктів авторського права та (або) суміжних прав, що передаються такою організацією мовлення, з супутника поширюється за межі території України, то для цілей цього Закону вважається, що таке публічне сповіщення відбувається в Україні, а права та обов’язки, передбачені цим Законом (в тому числі, обов’язок  з оплати винагороди за використання об'єктів авторського й суміжних прав), а також відповідальність за дотримання авторського та (або) суміжних прав несе особа, яка здійснює передачу об’єктів авторського та (або) суміжних прав на супутник.  

2. У разі, коли організацією мовлення - резидентом України здійснюється або доручено іншій особі здійснювати публічне сповіщення через супутник зі станції зв’язку, розташованої за межами території України, для цілей даного Закону вважається, що таке публічне сповіщення здійснюється на території України за місцезнаходженням такої організації мовлення, і така організація мовлення має відповідні права та несе обов’язки, передбачені даним Законом (в тому числі, обов’язок з оплати винагороди за використання об’єктів авторського й суміжних прав), а також несе відповідальність за дотримання авторського й суміжних прав під час такого публічного сповіщення.

3. Сигнал, що несе передачу (програму) організації мовлення вважається закодованим, якщо публічне сповіщення передачі (програми) організації мовлення стає доступним для сприйняття публікою лише після того, як цей сигнал для забезпечення можливості такого сприйняття буде оброблено за допомогою спеціального декодувального пристрою (засобу), одержаного на підставі відповідного договору, укладеного з цією організацією мовлення або з іншою особою, уповноваженої цією організацією мовлення продавати (здавати в оренду) даний пристрій (засіб). Така організація мовлення і особа, що реалізує (здає в оренду) вказані пристрої (засоби) та/або відповідає за використання декодувального пристрою (засобу), несуть обов’язки, передбачені даним Законом (в тому числі, обов’язок з оплати винагороди за використання об’єктів авторського й суміжних прав), а також несуть солідарну відповідальність за дотримання авторського й суміжних прав під час такого публічного сповіщення”;

 

24)у статті 39:

частину першу викласти в такій редакції:

„1. До майнових прав виконавців належить їх виключне право на використання своїх виконань і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

1) доведення виконання до відома публіки (необмеженого кола фізичних осіб) під час його здійснення;

2) публічне сповіщення незафіксованого виконання (прямий ефір);

3) записування (фіксування) виконання під час його здійснення, якщо таке записування дає можливість сприйняття, відтворення та передачі виконання за допомогою технічних засобів;

4) відтворення запису виконання;

5) розповсюдження оригіналу чи примірника запису виконання;

6) передання в найм (прокат) оригіналу чи примірника запису виконання;

7) забезпечення засобами зв’язку можливості доступу будь-якої особи до записаного виконання з місця та в час, обраних нею;

8) позичка оригіналу чи примірника запису виконання”;

частину другу виключити;

у частині третій:

після слова „виконавець“ доповнити словами „на підставі договору“;

доповнити абзацом такого змісту:

„При цьому виконавець має право на одержання справедливої винагороди за найм (прокат) примірників свого  виконання, зафіксованого в аудіовізуальному творі”;

частину четверту викласти у такій редакції:

            „У разі, коли виконавець під час першого фіксування виконання на підставі договору передасть виробникові фонограми чи виробникові відеограми виключне право на відтворення запису свого виконання у складі фонограми чи відеограми, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження запису виконання у складі фонограми, відеограми та їх примірників способом першого продажу або іншої передачі у власність чи володіння, а також способом найму (прокату) та іншої передачі. При цьому виконавець зберігає право на одержання  справедливої винагороди  за  найм (прокат) примірників свого виконання, зафіксованого у фонограмі, відеограмі”;

 

            25) у статті 40:

частину першу викласти в такій редакції:

„1. До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

1) відтворення фонограми, відеограми;

2) розповсюдження оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

3) передання в найм (прокат) оригіналу чи примірника фонограми, відеограми;

4) забезпечення засобами зв’язку можливості доступу будь-якої особи до фонограми, відеограми з місця та в час, обраних нею;

5) будь-яку видозміну фонограми, відеограми;

6) ввезення на митну територію України фонограми, відеограми та їх примірників з метою їх поширення серед публіки (необмеженого кола осіб);

7) позичка оригіналу чи примірника фонограми, відеограми”;

перший абзац частини другої виключити;

у частині третій:

слова “здавання таких   примірників   фонограм  (відеограм)  у  майновий  найм  чи комерційний прокат“ замінити словами “передання в найм (прокат);

друге речення  доповнити словами „або його правонаступника”;

доповнити новим абзацом такого змісту:

„Положення, зазначені у цій частині статті, не стосуються подання фонограм, відеограм, зафіксованих у них виконань, та їх примірників через будь-які засоби зв’язку таким чином, що будь-яка особа може отримати до них доступ з будь-якого місця і в будь-який час за їх власним вибором”;

 

26) у статті 41:

частину першу викласти в такій редакції:

 „До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх передач (програм) будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

1) публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення), кабельну
ретрансляцію своїх передач (програм);

2) записування (фіксування) своїх передач (програм), якщо таке записування дає можливість їх сприйняття, відтворення та публічного сповіщення за допомогою технічних засобів;

3) публічне виконання і публічну демонстрацію своїх програм у місцях з платним входом.

4) відтворення запису своїх передач (програм).

            Організація мовлення також має право забороняти поширення  на території України чи з території України сигналу із супутника,  що несе їх програми, розповсюджуючим органом, для якого цей сигнал із супутника не призначався”;

 перший абзац частини другої виключити;

доповнити частиною третьою такого змісту:

      „3. Одержання права на публічне сповіщення (повторне публічне сповіщення), кабельну ретрансляцію передач (програм) мовлення не звільняє організацію кабельного мовлення (провайдера програмної послуги) від обов’язку виплати винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, що містяться в таких передачах (програмах)”;

 

27) у статті 42:

доповнити частину першу абзацом шостим такого змісту:

„Допускається використання коротких уривків для повідомлення про поточні події, відтворення короткочасних записів творів, здійснених організацією мовлення власними засобами та для власних програм. При цьому організація мовлення зобов‘язана знищити такий запис твору протягом 30 календарних днів після її виготовлення, якщо більш тривалий термін не погоджений з автором записаного твору чи не встановлений законом. Такий запис може бути збережений без згоди автора записаного твору в державних архівах у зв’язку з його виключно документальним характером”;

у частині другій після слів „фонограм (відеограм)” доповнити словами „чи їх спадкоємців (правонаступників)”;

у частині третій слова „суб’єктів  суміжних прав“ замінити словами “виконавців, виробників фонограм, відеограм, організацій мовлення“;

у частині четвертій слова “матеріальних носіїв виробниками і (або) імпортерами обладнання“ замінити словами “матеріальних носіїв без запису виробниками і (або) імпортерами цифрового, аналогового та іншого обладнання“, слово „виключно” виключити, після слова “творів“  доповнити словом “виконань,“;

друге – четверте речення частини п’ятої викласти у такій редакції:

„Ці кошти виробниками та імпортерами обладнання і (або) матеріальних носіїв перераховуються визначеній Установою уповноваженій організації колективного управління відповідно до статті 47-1 цього Закону. Зібрані  кошти  розподіляються  між організаціями колективного управління, які є на обліку в Установі, на  основі  договорів,  які  уповноважена  організація укладає з усіма організаціями    колективного    управління. Митне оформлення товару здійснюється на підставі довідки, що видається імпортеру уповноваженою організацією колективного управління після сплати цій організації відрахувань. Виробники повинні сплатити кошти уповноваженій організації впродовж 30 календарних днів після реалізації обладнання і (або) матеріальних носіїв”;

частину шосту викласти у такій редакції:

“6. Виробники та імпортери зобов’язані самостійно надавати уповноваженій організації відомості про виробництво, імпорт і реалізацію (продаж), зазначеного у частині четвертій  цієї статті, обладнання і (або) матеріальних носіїв. Установа  і визначена уповноважена організація мають право вимагати такі відомості“

частину сьому викласти у такій редакції:

            „Зібрані кошти, що зазначені у частинах другій і четвертій цієї статті, розподіляються на користь авторів, виконавців, виробників фонограм (відеограм) чи їх спадкоємців (правонаступників) розподіляються у рівних пропорціях, а саме: одна третина – авторам або їх спадкоємцям чи правонаступникам, одна третина – виконавцям або їх спадкоємцям чи правонаступникам, одна третина - виробникам фонограм, відеограм або їх спадкоємцям чи правонаступникам”;

 

28) статтю 43 викласти у такій редакції:

 

  „Стаття 43. Використання опублікованих з комерційною метою об’єктів суміжних прав публічними способами

 

1. У разі прямого чи опосередкованого використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань шляхом:

 1) публічного виконання опублікованих з комерційною метою фонограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань, публічної демонстрації опублікованих з комерційною метою відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань;

 2) публічного сповіщення, у тому числі повторного публічного сповіщення, кабельної ретрансляції, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань, в тому числі публічного сповіщення за допомогою мережі Інтернет або інших подібних технологій,

особа, яка здійснює таке використання, зобов’язана виплачувати за це винагороду згідно з положеннями цієї статті.

2. Розмір винагороди, зазначеної у частині першій цієї статті, порядок та умови її виплати визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Збирання винагороди, зазначеної у частині першій цієї статті, здійснюють виключно визначені Установою уповноважені організації колективного управління.

     Зібрані кошти розподіляються уповноваженими організаціями колективного управління між відповідними суб’єктами суміжних прав у таких пропорціях: виконавцям або їх спадкоємцям чи  правонаступникам – 50 відсотків, виробникам фонограм (відеограм) або  їх спадкоємцям чи  правонаступникам – 50 відсотків та виплачуються (перераховуються) цим особам або іншим особам, визначеним у статті 45 цього Закону, на основі договорів, які уповноважені організації укладають із зазначеними особами.

    Уповноважені організації колективного управління мають право за погодженням із зазначеними в абзаці другому особами самостійно утримувати із зібраної винагороди кошти для виконання статутних завдань та компенсації витрат, що понесені або можуть бути понесені ними у зв’язку зі збором, розподілом винагороди.

4. Уповноваженими організаціями колективного управління, зазначеними у частині третій цієї статті, можуть бути визначені такі організації колективного управління, що одержали від фізичних і (або) юридичних осіб – резидентів України в колективне управління майнові суміжні права на фонограми і зафіксовані у них виконання, що найчастіше сповіщуються вітчизняними радіоорганізаціями, які здійснюють ефірне мовлення, розповсюджуючи свої програми на території більшості областей України, та відповідають критеріям, визначеним частиною третьою статті 47-1 цього Закону.

5. Платниками винагороди, зазначеної у частині першій цієї статті, є суб’єкти господарювання (юридичні і фізичні особи), які є власниками закладів, у яких здійснюється пряме чи опосередковане використання опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань публічними способами, зазначеними у частині першій цієї статті, а також інші суб’єкти господарювання (юридичні і фізичні особи), визначені Кабінетом Міністрів України

6. До початку здійснення використання фонограм (відеограм) чи їх примірників та зафіксованих у них виконань публічними способами, зазначеними у частині першій цієї статті, особи, зазначені у частині четвертій цієї статті, зобов’язані укласти з відповідною уповноваженою організацією колективного управління договір про виплату винагороди за таке використання, на підставі якого виплачувати такій уповноваженій організації зазначену винагороду та надавати їй точні відомості, необхідні для її збирання та розподілу.

     У разі невиконання особами, зазначеними у частині четвертій цієї статті, обов’язку щодо укладання договору, зазначеного в абзаці першому цієї частини статті, сума винагороди, що має бути виплачена такими особами відповідно до законодавства, підлягає до виплати у подвійному розмірі за весь період неправомірного використання цими особами зазначених у частині першій цієї статті об’єктів суміжних прав.

     Періодом неправомірного використання вважається безперервний у часі період з моменту першої фіксації факту прямого чи опосередкованого використання особою опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань публічним способом, зазначеним у частині першій цієї статті, і до моменту укладання цією особою з відповідною уповноваженою організацією колективного управління зазначеного у цій частині статті договору”;

 

29)у статті 44:

у назві статті слово „дії” замінити словом „чинності”;

перший абзац частини першої викласти  у такій редакції:

„1. Строк чинності майнових прав виконавців спливає  через  70 років від дати здійснення виконання. Проте, якщо запис виконання правомірно опубліковано або правомірно публічно сповіщено протягом цього строку, строк чинності майнових прав спливає через 70 років від дати першого такого правомірного опублікування або першого такого правомірного публічного сповіщення залежно від того, яка з цих подій настала першою“;

         частину другу  викласти  у такій редакції:

          „2. Строк чинності майнових прав виробників  фонограм   і   виробників відеограм  спливає   через   70  років від  дати, коли був зроблений звукозапис  (відеозапис). Проте, якщо фонограма, відеограма правомірно опубліковано протягом зазначеного періоду, строк чинності майнових прав спливає через 70 років від дати першого такого правомірного опублікування. Якщо протягом зазначеного періоду не відбудеться будь-яке правомірне опублікування, а фонограма, відеограма буде правомірно публічно сповіщена, строк чинності майнових прав спливає через 70 років від дати першого правомірного публічного сповіщення“;

         у частині третій  цифру „50” замінити цифрою „70”;

30)статтю 47 викласти в такій редакції:

            „Стаття 47. Забезпечення колективного управління майновими правами

            1. Суб’єкти  авторського  права  і (або) суміжних прав можуть  доручати управління своїми майновими правами на колективній основі організаціям колективного управління.

            Суб'єкти авторського права і (або)  суміжних  прав  можуть також  доручати управління своїми майновими правами на колективній основі юридичній особі, що діє на основі державної форми власності,  установчі  документи якої передбачають здійснення функцій організації колективного управління.

            2. Організації колективного управління створюються суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав, які можуть бути фізичними і (або) юридичними особами, з урахуванням абзацу другого частини першої цієї статті Закону. 

            У сфері репрографічного відтворення примірників творів відповідно до статті 25-1 цього Закону, організація колективного управління може бути створена авторами і (або) видавцями творів.

            Організації колективного управління  повинні мати статус  юридичної особи згідно із законом.

            3. Допускається утворення окремих організацій, які управляють певними  категоріями  майнових  прав  певних  категорій  суб'єктів авторського  права  і  (або) суміжних прав,  або організацій,  які управляють різними майновими правами в інтересах різних  категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав.

            4. Колективне управління правами запроваджується як обов’язкове, розширене та добровільне колективне управління. Обов’язкове та розширене колективне управління застосовується у випадках і в порядку, визначеному статтею 47-1 цього Закону, добровільне колективне управління – статтями 48, 49 цього Закону”;

 

31)доповнити статтями 47-1, 47-2 такого змісту:

 

            „Стаття 47-1. Уповноважені організації колективного управління

 

           1. Забезпечення права на винагороду (відрахувань) на користь авторів (авторів і видавців творів у разі репрографічного відтворення), виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм здійснюється виключно через уповноважені організації колективного управління у випадках:

1) кабельної ретрансляції творів відповідно до статті 15, частини другої статті 17 цього Закону;

2)   права слідування відповідно до статті 27 цього Закону;

     3) репрографічного відтворення творів та їх частин (уривків) відповідно до статті 25-1 цього Закону;

     4) відтворення в домашніх умовах і в особистих цілях творів, виконань, зафіксованих у фонограмах, відеограмах, їх примірниках, а також  аудіовізуальних творів та їх примірників відповідно до статті 42 цього Закону;

         5) публічного виконання фонограм, публічної демонстрації відеограм, опублікованих з комерційною метою, а також їх примірників та зафіксованих у них виконань відповідно до статті 43 цього Закону;

          6) публічного сповіщення, у тому числі повторного публічного сповіщення, кабельної ретрансляції, опублікованих з комерційною метою фонограм, відеограм чи їх примірників та зафіксованих у них виконань, у тому числі публічного сповіщення за допомогою мережі Інтернет або інших подібних технологій, відповідно до статті 43 цього Закону.

              Цей перелік є вичерпним.

Уповноважені організації колективного управління  визначаються Установою. При цьому визначається одна уповноважена організація колективного управління по кожному або декількох випадках.

         2. Крім уповноважених організацій колективного управління, зазначених у частині першій цієї статті Закону, для забезпечення збору та розподілу винагороди за використання об‘єктів авторського права, серед організацій, що здійснюють управління майновими правами суб´єктів  авторського права, Установою визначається одна уповноважена організація колективного управління.

   3. Визначення уповноважених організацій колективного управління, нагляд за їх діяльністю, анулювання свідоцтва уповноваженої організації здійснюється у порядку, встановленому Установою.

Основними критеріями при визначені уповноважених організацій колективного управління є:  найбільший обсяг переданих прав в управління у порівнянні з іншими організаціями; наявність відповідної матеріально-технічної бази, що необхідна для збору і розподілу винагороди; штат працівників; договори  з іноземними організаціями  колективного управління; здійснення організацією збору, розподілу та виплати винагороди або отримання винагороди від уповноваженої організації та її виплата протягом п’яти календарних років, до подачі заяви про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією, крім випадків, передбачених пунктами 2, 3 частини першої цієї статті Закону, наявність представництв (філій, осередків, осіб, які представляють організацію) не менше ніж в половині адміністративно-територіальних одиницях України тощо.

  Установа видає свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією, веде реєстр уповноважених організацій.

         Свідоцтво про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією видається організації строком на п’ять років.

         За три місяці до закінчення п’ятирічного строку дії свідоцтва, уповноважена організація надає Установі документи у порядку передбаченому для визначення організації колективного управління уповноваженою організацією. Установа перевіряє ці документи  на відповідність організації критеріям уповноваженої організації, виконання нею вимог законодавства у сфері авторського права і суміжних прав.

            За результатами перевірки Установа не пізніше ніж за 45 календарних днів до закінчення строку дії свідоцтва приймає рішення про:

            продовження діяльності уповноваженої організації (на наступний п’ятирічний період);

            анулювання свідоцтва.

            Свідоцтво анулюється з дати закінчення строку дії цього свідоцтва, про що зазначається у рішенні Установи.

           4. До функцій уповноважених організацій колективного управління належить:

           укладання у випадках, зазначених у частинах першій, другій цієї статті Закону, договорів з особами,   які  використовують об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, а також виробниками та імпортерами у  випадку пунктів 3, 4 частини першої цієї статті Закону;

           здійснення збору та розподілу винагороди;

           здійснення контролю за правомірним використанням об’єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до сфери діяльності уповноваженої організації колективного управління. 

           5. Уповноважені організації колективного управління відповідно до сфери своєї діяльності здійснюють збір винагороди для усіх суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від обраного цими суб’єктами способу управління своїми майновими правами згідно із статтею 45 цього Закону.

           Зібрану винагороду уповноважені організації зобов‘язані  розподілити між особами, які здійснюють управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статті 45 цього Закону, на основі укладених із ними договорів.  Уповноважена організація має розподіляти зібрану винагороду по мірі її надходження до уповноваженої організації, але не пізніше одного року із дати надходження цієї винагороди, з урахуванням частини сьомої цієї статті Закону. 

            Уповноважені організації колективного управління мають право як представники суб‘єктів авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі тих, які  не передавали майнові права в управління, подавати позови до суду з метою захисту прав зазначених суб‘єктів. 

6. Уповноважені організації   колективного    управління    мають    право резервувати  на  своєму  рахунку  суми незапитаної винагороди,  що надійшла їм від осіб, які використовують об'єкти авторського права і  (або)  суміжних прав.  Після трьох років від дня надходження на рахунок уповноваженої організації колективного управління відповідних  сум,  суми незапитаної винагороди можуть бути використані для чергових виплат суб'єктам авторського права і (або) суміжних прав,  правами яких вона управляє, як організація колективного управління, та суб'єктам, правами яких управляють інші організації колективного управління пропорційно кількості членів організацій, або  можуть бути спрямовані на  інші  цілі,  передбачені  їх статутами,  в інтересах суб’єктів авторського права і суміжних прав.

            7. Уповноважені організації колективного управління зобов’язані  надавати Установі інформацію як організації колективного управління відповідно до частини сьомої статті 48 цього Закону, а також інформацію про виконання ними функцій зі збору та розподілу винагороди, передбачених цієї статтею Закону.

            8. Уповноважені організації колективного управління повинні здійснювати розподіл винагороди пропорційно фактичному використанню відповідних об‘єктів авторського права і (або) суміжних прав, яке визначається  на підставі відомостей, що отримані від осіб, які використовують ці об‘єкти, а також іншої інформації про використання об‘єктів авторського права і (або) суміжних прав.  

            9. Особи,   які  використовують  об’єкти авторського права і суміжних прав зобов’язані на вимогу уповноважених організацій колективного управління надавати цим організаціям  точний перелік використаних творів,  виконань,  примірників  фонограм   (відеограм),   разом з документально підтвердженими даними про одержані доходи від їх використання та повинні  виплачувати  уповноваженим організаціям колективного  управління  винагороду  в  передбачений  термін  і в обумовленому розмірі.

10. Центральні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування з метою забезпечення виконання вимог цього Закону, пов’язаних із виплатою винагороди (відрахувань) відповідно до частини першої, другої цієї статті Закону, зобов’язані надавати у межах своєї компетенції уповноваженим організаціям колективного управління необхідну допомогу, у тому числі шляхом надання їм відомостей, необхідних для забезпечення своєчасного збирання і розподілу винагороди (відрахувань) або для здійснення захисту прав суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав у судовому порядку.

11. Уповноважена організація колективного управління може утримувати із зібраної винагороди, що призначена для розподілу, суми, необхідні виключно для покриття поточних витрат, пов’язаних  зі збором і розподілом цієї винагороди відповідно до договорів з відповідними особами, зазначеними у статті 45 цього Закону.

12. Уповноважені організації колективного управління, у строки передбачені частиною п’ятою статті 49 цього Закону, зобов’язані інформувати громадськість про свою діяльність та про її результати, у тому числі оприлюднювати  інформацію про загальну суму зібраної, розподіленої та утриманої винагороди (відрахувань).

13. У разі порушення уповноваженою організацією колективного управління законодавства у сфері авторського права і суміжних права, зокрема:

         1) провадження нею діяльності, що суперечить вимогам, передбаченим цим Законом і (або) статутними документами, у тому числі невиконання функцій зі збору, розподілу винагороди (відрахувань);

          2) не надання у визначений строк Установі звітної інформації або надання інформації із недостовірними відомостями, -

         Установа надає цій організації попередження у формі письмового повідомлення із зазначенням порушень відповідних норм законодавства. Уповноважена організація, яка отримала попередження, зобов‘язана в установлений в попередженні строк усунути вказані порушення, про що письмово повідомити Установу.

Анулювання свідоцтва та виключення з реєстру уповноваженої організації здійснюється Установою у випадках:

1) не усунення уповноваженою організацією у встановлений Установою строк порушень у сфері авторського права і суміжних прав, з приводу яких Установою надавалось попередження;

2) виявлення недостовірних відомостей в документах, що були надані організацією для визначення її уповноваженою організацією;

3) припинення організації як юридичної особи в установленому законодавством порядку;

4) зняття організації з обліку організацій колективного управління;

5)  заяви уповноваженої організації про анулювання свідоцтва;

         6) відповідного рішення суду.

У рішенні Установи про анулювання свідоцтва уповноваженої організації колективного управління, зазначається про зобов’язання організації вчинити дії, що передбачені відповідно до частини дев’ятої статті 48 цього Закону для організацій колективного управління, у частині, що стосується функцій уповноважених організацій колективного управління.

Анулювання свідоцтва та виключення з реєстру уповноважених організацій тягне за собою позбавлення  права здійснювати функції уповноваженої організації колективного управління. У разі анулювання свідоцтва та виключення з реєстру уповноважених організацій така організація може бути визнана уповноваженою не раніше ніж через один рік від дати прийняття рішення Установою.

14. Діяльність уповноваженої організації як організації колективного управління регулюється статтями 48, 49 цього Закону.

15. У випадках, які не передбачені у частині першій цієї статті Закону, управління майновими правами суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється одним із способів, зазначених у статті 45 цього Закону.

 

            Стаття 47-2. Облік організацій колективного управління та анулювання свідоцтва

 

1. Юридична особа, яка має намір виконувати функції організації колективного управління, зобов’язана після  її державної реєстрації стати на облік в Установі. Про  облік  організацій  колективного управління Установа здійснює публікацію у своєму офіційному бюлетені.

2. Організація має право виконувати функції організації колективного управління лише після прийняття Установою рішення про взяття на облік організації колективного управління та отримання свідоцтва про облік організації колективного управління.

Порядок обліку організацій колективного управління та здійснення нагляду за їх діяльністю, визначається Установою.

            3. Організація може бути взята на облік, якщо вона відповідає наступним вимогам: 

1) не має на меті прямо або опосередковано одержувати прибуток;

2) не має права займатися комерційною діяльністю чи використовувати будь-яким способом об‘єкти авторського права  і (або) суміжних прав, доручені їй для управління;

3) поширює свою діяльність на територію всієї України і має представництва (філії, осередки, осіб, які представляють організацію) не менше ніж в половині адміністративно-територіальних одиницях України;

4) засновниками, членами (учасниками) організації є виключно суб‘єкти авторського права і (або) суміжних прав чиї, відповідно, твори, виконання, фонограми, відеограми опубліковано, що підтверджується відповідною інформацією;

         5) суб‘єкти  авторського права і (або) суміжних прав на території України надали  письмову заяву про намір надати повноваження організації управляти їх майновими правами на колективній основі, відповідно до визначеної організацією сфери діяльності;

         6) предметом діяльності організації є колективне управління майновими правами суб‘єктів авторського права і (або) суміжних прав;

         7) має статут, що відповідає вимогам законодавства у сфері авторського права і суміжних прав щодо створення та діяльності організацій колективного управління;

8) має рахунок в установах банку;

9) має необхідне для здійснення діяльності організаційне та матеріально-технічне забезпечення.

4. У статуті юридичної особи, яка має намір виконувати функції  організації колективного управління, повинні бути передбачені положення визначені цим Законом.  

5. Про взяття на облік організації колективного управління Установа видає свідоцтво про облік організації колективного управління.

         6. Установа відмовляє в обліку організації у разі:

         1) невідповідності організації вимогам до  організацій колективного управління, визначених у частині третій цієї статті;

         2) подання неповного пакету документів, а також документів оформлення та зміст яких не відповідає вимогам законодавства;   

3)     недостовірності відомостей у документах, наданих організацією.

           7. У разі порушення організацією колективного управління законодавства у сфері авторського права і суміжних прав, зокрема:

         1) провадження нею діяльності, що суперечить вимогам, передбаченим цим Законом і (або) статутними документами, у тому числі невиконання функцій по виплаті  винагороди (відрахувань);

2) не надання у визначений строк Установі звітної інформації або надання інформації із недостовірними відомостями, -

          Установа надає цій організації попередження у формі письмового повідомлення із зазначенням порушень відповідних норм законодавства. Організація колективного управління, яка отримала попередження, зобов‘язана в установлений в попередженні строк усунути вказані порушення, про що письмово повідомити Установу.

         8. Організація знімається з обліку, виключається з реєстру організацій колективного управління, свідоцтво анулюється у разі:

1) не усунення у встановлений Установою строк порушень, з приводу яких Установою надавалось попередження;

2) виявлення недостовірних відомостей в документах, що були надані для взяття на облік;

3) припинення організації як юридичної особи в установленому законодавством порядку;

4)  заяви про зняття з обліку;

         5) відповідного рішення суду.

9. У рішенні Установи про зняття з обліку організації колективного управління, зазначається про зобов’язання організації, протягом 30 календарних днів з дати прийняття рішення (30-денного терміну):

повернути Установі оригінал свідоцтва, розподілити та виплатити зібрану винагороду суб´єктам авторського права і (або) суміжних прав;         перерахувати залишені суми нерозподіленої та незапитаної винагороди іншим відповідним організаціям (організації) колективного управління, надати відомості про укладені договори з особами, які здійснюють використання об´єктів авторського права і (або) суміжних прав (із зазначенням реквізитів договору, строку дії, найменування особи, її місцезнаходження, контактних телефонів), а також інші відомості, необхідні для подальшого розподілу та виплати цієї винагороди згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав;

повідомити осіб, з якими укладені договори, про розірвання договорів, а також про можливість укладення договору з організацією (організаціями) колективного управління, якій (яким) передані відомості про укладені договори;

протягом 5 робочих днів з дати закінчення 30-денного терміну надати Установі звіт про виконання вимог, зазначених у рішенні.   

Свідоцтво про облік організації колективного управління анулюється з дня прийняття рішення, про що повідомляється у засобах масової інформації або на офіційному веб-сайті Установи в мережі Інтернет. 

Організація, свідоцтво якої анульовано, позбавляється  права здійснювати функції організації колективного управління, передбачені цим Законом”;

 

           32) статті 48, 49 викласти у такій редакції:

 

               „Стаття 48. Діяльність організацій колективного управління

 

            1.   Організації колективного управління діють на основі статутів, що  затверджуються  в установленому порядку і в межах повноважень, одержаних від суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав і (або) цього Закону.

            2. Організації колективного управління не мають права займатися комерційною діяльністю,  використовувати  з комерційною метою будь-яким способом  об'єкти  авторського  права  і  (або)   суміжних   прав,  щодо яких передані майнові права в колективне управління.  На діяльність таких організацій не поширюються   обмеження,  передбачені  законодавством  про  захист економічної  конкуренції. 

            3. Повноваження на колективне  управління  майновими  правами передаються   організаціям  колективного  управління  суб'єктами авторського  права  і (або) суміжних  прав  на основі договорів, укладених у письмовій формі.

            4. Організації  колективного  управління  можуть управляти на території   України   майновими   правами   іноземних    суб'єктів авторського  права  і (або) суміжних  прав на основі договорів з аналогічними іноземними організаціями,  в тому числі й про взаємне представництво інтересів.

            5. Організації колективного управління можуть доручати на основі договорів з аналогічними  іноземними  організаціями  управляти  на колективній  основі  за  кордоном  майновими  правами  українських суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав,  у тому числі й про взаємне представництво інтересів.

             6.  Організації колективного управління можуть об‘єднуватися на договірних засадах для реалізації спільних завдань.  

             7. Організація колективного управління зобов'язана  надавати Установі таку інформацію:

            1) про зміни, що вносяться до статуту організації;

            2) про  укладені двосторонні чи багатосторонні договори з іншими  організаціями  колективного  управління,  в   тому   числі іноземними;

            3) про  управління  майновими  правами суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав, зокрема про виплату винагороди;

            4)  про  укладені  договори  про управління  майновими  правами суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав;

            5) про річний баланс,  річний звіт,  результати  аудиторських перевірок;

            6) про осіб, уповноважених представляти організацію.

 

            Стаття 49. Функції організацій колективного управління

            1. Організації колективного управління здійснюють в інтересах суб’єктів авторського права  і  (або)  суміжних  прав  і  на основі одержаних від них повноважень такі функції:

            1) укладають договори з відповідними уповноваженими організаціями колективного управління відповідно до частини п’ятої  статті 47-1 цього Закону;

            2) укладають договори з аналогічними іноземними організаціями,  в тому числі й про взаємне представництво інтересів відповідно до частин четвертої, п’ятої статті 48 цього Закону;

            3) виплачують зібрану винагороду  за використання  об’єктів  авторського  права  і  (або) суміжних прав суб'єктам авторського права і (або) суміжних  прав,  правами  яких вони управляють;     

            4)  звертаються  до  суду  за  захистом  прав  суб’єктів авторського  права  і  (або) суміжних прав та вчиняють  інші  дії,  передбачені  чинним  законодавством, необхідні для захисту майнових прав, управління якими здійснює організація.

2. Виплата винагороди організацією колективного управління повинна здійснюватися пропорційно фактичному використанню відповідних об’єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Одночасно із виплатою винагороди організація колективного управління зобов’язана надати суб’єкту авторського права і (або) суміжних прав звіт, що містить відомості про використання об’єктів його прав, в том числі про розмір винагороди та про утримані із неї суми. 

            3. Суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право на підставі письмової заяви вимагати вилучення своїх прав із управління організації колективного управління. Ці положення не стосуються права на винагороду, передбачену частиною першою статті 47-1 цього Закону.

            4. Організації колективного управління можуть вести реєстри, що містять відомості про суб’єктів та об’єкти  авторського права і (або) суміжних прав, що передані в колективне управління. Відомості, що містяться в таких реєстрах можуть надаватися зацікавленим особам в порядку, встановленому організацією, за винятком відомостей, що відповідно до законодавства не можуть розголошуватися.

5. Організації колективного управління за погодженням із суб’єктами авторського і (або) суміжних прав, які мають право на отримання від такої організації відповідну винагороду, можуть утримувати із цієї винагороди суми, необхідні виключно для покриття поточних витрат, пов’язаних з функціями організацій колективного управління, а також суми, що спрямовуються  в спеціальні фонди, створені організацією в інтересах суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав, управління майновими правами  яких здійснює така організація, у порядку передбаченому статутом організації.

6. Організації колективного управління зобов'язані інформувати громадськість про свою діяльність та про її результати за попередній рік не пізніше 1 червня наступного за звітним роком, оприлюднювати  інформацію про загальну виплату винагороди суб’єктам авторського права і (або) суміжних прав, утримання із зібраної винагороди сум, передбачених у частині четвертій цієї статті Закону, шляхом публікації у періодичних виданнях або розповсюдження її у вигляді окремих друкованих видань чи власних веб-сайтах”;

 

33) у статті 50:

пункт “е“ частини першої викласти у такій редакції:

“е) виготовлення, імпортування, розповсюдження, прокат, реклама з метою продажу або прокату, чи володіння з комерційною метою будь-якого пристрою, товару або компонента, чи надання послуг, які:

є предметом реклами або комерційного збуту з метою обходу технологічних засобів захисту;

 були розроблені, виготовлені, адаптовані або здійснені для того, щоб дозволити або полегшити обхід технологічних засобів захисту.

Положення цього пункту не поширюються на випадки, передбачені статтями 21, 23, 25, 30, частини першої статті 42 цього Закону,  у разі коли суб’єкти авторського права і (або) суміжних прав надали особі, яка використовує правомірно виготовлений примірник об´єкта авторського права і (або) суміжних прав, право вжити дії для обходу технологічних засобів захисту”;

доповнити пунктом „з“ та „и” такого змісту:

         “з) не виконання особою, яка використовує об´єкти авторського права і (або) суміжних прав обов’язку з виплати винагороди (відрахувань), у випадках, передбачених частинами першою статті 47-1 цього Закону, у тому числі імпортерами, виробниками відповідно до пунктів 3, 4 цієї частини статті Закону, обов’язку щодо укладання з уповноваженою організацією колективного управління договору про виплату винагороди (відрахувань), а також ухилення від укладення такими особами договору про виплату вказаної винагороди з уповноваженою організацією колективного управління;

         и) камкординг -  відтворення без дозволу  суб’єктів авторського права аудіовізуальних творів під час їх демонстрації в кінотеатрах, інших приміщеннях призначених для публічної демонстрації”; 

 

34)у статті 52:

       у частині першій:

       після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

       „Особи, яким передані виключні права на використання об’єктів авторського права і суміжних прав  для захисту своїх інтересів від протиправних посягань будь-якої третьої особи мають право застосовувати способи цивільно-правового захисту наданих їм у межах договору із суб’єктом авторського права і суміжних прав”;

       у другому абзаці після слів „суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав” доповнити словами “, а також їх повірені, організації колективного управління, у тому числі уповноважені організації колективного управління”;          

       у пункті „є“ після слова „публікації” доповнити словами „за рахунок правопорушника,”;

       доповнити частину новим абзацом такого змісту:

„У разі виявлення порушення, у тому числі в мережі Інтернет, суб’єкт авторського права і (або) суміжних прав, поряд з іншими способами захисту своїх прав, має право звернутись до особи, за допомогою послуг якої порушується авторське право і (або) суміжні права, у тому числі до провайдера/оператора телекомунікацій, котрий забезпечує названому суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав порушнику його прав, доступ до мережі Інтернет або послуги з розміщення Інтернет-сайта абонента на обладнанні провайдера, з вимогою сприяти припиненню порушення авторського права і (або) суміжних прав. Протягом двох тижнів після отримання вказаного звернення така особа зобов’язана попередити названого суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав порушника його прав про необхідність припинення ним порушень авторського права і (або) суміжних прав. У разі продовження порушень авторського права і (або) суміжних прав протягом двох тижнів після отримання попередження, особа, за допомогою послуг якої порушується авторське право і (або) суміжні права, зобов’язана припинити надання послуг названому суб’єктом авторського права і (або) суміжних прав порушнику його прав, у тому числі припинити доступ до мережі Інтернет або припинити надання послуг з розміщення Інтернет-сайта абонента на обладнанні провайдера. У разі невиконання зазначеного обов’язку вказана особа, за допомогою послуг якої порушується авторське право і (або) суміжні права, несе з порушником авторського права і (або) суміжних прав солідарну відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав”;     

у абзаці другому частини четвертої друге речення викласти у такій редакції:

           „Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню за рахунок правопорушника.     Суд може

постановити також рішення про конфіскацію матеріалів і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників та їх знищення за рахунок правопорушника”;

           у тексті статті слова „технічних засобів” замінити словами „технологічних засобів”;

 

           35) у тексті статті 53 слова „технічних засобів” замінити словами „технологічних засобів”;

 

36) доповнити статтями 54, 55 такого змісту:

 

 „Стаття 54. Відповідальність за невиплату відрахувань

 

1. У випадку невиконання вимог статей 25-1, 42 цього Закону щодо виплати відрахувань, до осіб, які відповідно до статей 25-1, 42 цього Закону зобов’язані  виплачувати  ці відрахування, застосовуються фінансові санкції у розмірі 200 відсотків вартості:

- обладнання та  матеріальних носіїв, з використанням яких здійснюється відтворення примірників творів репрографічним способом (пункт 1 частини другої статті 25-1 цього Закону);

-  виробленого або імпортованого обладнання і (або) матеріальних носіїв, із застосуванням яких  можна здійснити репрографічне відтворення творів (пункт 2 частини другої статті 25-1 цього Закону);

 - виробленого або імпортованого обладнання і (або) матеріальних носіїв без запису, із застосуванням яких можна здійснити відтворення виключно в особистих цілях у домашніх умовах фонограм, відеограм , творів, виконань, (статті 42 цього Закону).

   При цьому, розмір фінансових санкцій, що підлягають застосуванню до осіб, зазначених у пункт 1 частини другої статті 25-1 цього Закону, не може бути менше 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а до інших осіб, зазначених у цій статті, не менше 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

2. При повторному невиконанні вимог статей 25-1, 42 цього Закону щодо виплати відрахувань до  осіб, зазначених у частині першій цієї статті, фінансові санкції, визначені у частині першій цієї статті, застосовуються у подвійному розмірі, у тому числі і в частині їх мінімальних розмірів.

3. Застосування фінансових санкцій не звільняє осіб, зазначених у частині першій цієї статті, від обов’язку виплати відрахувань відповідно до статей 25-1, 42 цього Закону.

4. Фінансові санкції, передбачені цією статтею, стягуються у судовому порядку за позовом відповідної уповноваженої організації колективного управління.

      Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі десяти відсотків суми, присудженої судом на користь уповноваженої організації колективного управління. Сума такого штрафу передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

 

 

Стаття 55. Контроль за дотриманням законодавства у сфері авторського права і суміжних прав

 

1. Контроль за дотриманням законодавства у сфері  авторського права і суміжних прав здійснюють контролюючі та правоохоронні органи, зокрема державні інспектори з питань інтелектуальної власності, у межах встановлених повноважень а також уповноважені організації колективного управління, в межах повноважень, визначених статтею 47-1 цього Закону.

2. Державний контроль здійснюється державними інспекторами з питань інтелектуальної власності шляхом проведення перевірок відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Державні інспектори з питань інтелектуальної власності  здійснюють перевірку діяльності осіб, які використовують об’єкти авторського права і суміжних прав, на підставі звернення суб‘єктів авторського права і суміжних прав, організацій колективного управління, в тому числі уповноважених організацій колективного управління. Під час цих перевірок державні інспектори з питань інтелектуальної власності  мають право залучати представників правоохоронних, контролюючих органів та, у разі необхідності, суб’єктів авторського права і суміжних прав, представників уповноважених організацій колективного управління.

Державні інспектори з питань інтелектуальної власності мають право безперешкодного доступу до приміщень осіб, які використовують об’єкти авторського права і суміжних прав та перевіряти у них наявність договорів (дозволів) на використання таких об’єктів, а також реєстраційні, фінансові та інші документи, які підтверджують право  осіб на використання об’єктів авторського права і суміжних прав. 

Особи, які використовують об’єкти авторського права і (або) суміжних прав, зобов’язані допускати державного інспектора з питань інтелектуальної власності із залученням, у разі необхідності,  представника уповноваженої організації колективного управління, в приміщення, майданчики та інші місця, де планується здійснення або  здійснюється використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав, не перешкоджати їм здійснювати в таких місцях аудіо- і відеозапис такого використання. Аудіо- і відеозапис може використовуватися як доказ при захисті прав і законних інтересів суб´єктів авторського права і (або) суміжних прав.

3. Державні інспектори з питань інтелектуальної власності  здійснюють перевірки дотримання вимог законодавства у сфері  авторського права і суміжних прав організаціями колективного управління, у тому числі уповноваженими організаціями колективного управління,  на підставі звернення  суб’єктів авторського права і (або) суміжних прав. 

4. Невиконання особами, зазначеними у частині другій і третій цієї статті, законних вимог державних інспекторів з питань інтелектуальної власності тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.

5. При здійсненні контролю уповноважені організації колективного управління мають право:

  1) безперешкодного входу у заклади та в інші місця, де планується здійснення або здійснюється пряме чи опосередковане використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статей 25-1, 43, 47-1 цього Закону;

            2) фіксувати   факти прямого чи опосередкованого використання   об’єктів авторського права і суміжних прав,  зокрема,  за  допомогою  будь-яких технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації;

            3) витребувати від осіб, які здійснюють пряме чи опосередковане використання   об’єктів авторського права і (або) суміжних прав відповідно до статті 47-1 цього Закону, у тому числі імпортерів, виробників відповідно до пунктів 3, 4 частини першої цієї статті Закону, відомості щодо правомірності  такого  використання  разом  з  належно  завіреними копіями необхідних підтверджуючих документів.

Фіксація фактів використання об’єктів авторського права і суміжних прав за допомогою фото-, кіно-, теле- чи відеозйомки повинні здійснюватись з дотриманням положень статті 307 Цивільного кодексу України. Матеріали фіксації фактів використання об’єктів авторського права і суміжних прав можуть використовуватися уповноваженими організаціями колективного управління в якості доказів в суді.

            Особи, які використовують об’єкти авторського права і суміжних прав  повинні: 

            не перешкоджати уповноваженим організаціям фіксувати    факти    використання  цими особами об’єктів авторського права і суміжних прав  зокрема,  за  допомогою  будь-яких технічних засобів і (або) шляхом складення відповідного акта фіксації;

     надавати уповноваженим організаціям колективного управління на їх вимогу інформацію щодо правомірності  такого  використання  разом  з  належно  завіреними копіями необхідних документів, а також документи та інші точні відомості, необхідні для встановлення правильності виплати зазначеними особами винагороди (відрахувань).

Перешкоджання законній діяльності уповноважених організацій колективного управління тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства”.

 

        2. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., № 51, ст. 1122):

 

1)                              у статті 51-2:

    слово “умисне“ виключити;

    слова „фонограми, передачі” замінити словами „фонограми, відеограми, передачі (програми)”;

диспозицію статті доповнити словами такого зміту:

„невиплата передбачених законодавством про авторське право і суміжні права винагороди (відрахувань) уповноваженим організаціям колективного управління -”;

      слово „десяти” замінити словом „п'ятдесяти”;

 

      2) у статті 164 -9:

у назві і тексті після слова „розповсюдження” доповнити словом „прокат”;

      після слова „конфіскацією” додати слова „та знищенням”;

      слово „десяти” замінити словоми „п'ятдесяти”;

      слово „п’ятдесяти” замінити словом „восьмидесяти”;

 

3) доповнити статтями 188-32, 188-33 такого змісту:

 

„Стаття 188-32. Невиконання законних вимог державного інспектора з питань інтелектуальної власності

 

Невиконання законних вимог державного інспектора з питань інтелектуальної власності щодо усунення порушень законодавства в сфері інтелектуальної власності або створення перешкод для виконання покладених на нього обов‘язків –

            тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

  Стаття 188-33. Перешкоджання законній діяльності уповноважених організацій колективного управління

 

  Перешкоджання законній діяльності уповноважених організацій колективного управління, зокрема, фото-, кіно-, теле- чи відеофіксації цими організаціями фактів використання особою об’єктів авторського права і суміжних прав, складання актів фіксації такого використання -

            тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”;

 

            4) у статті 221 після цифри „188-31” доповнити цифрами „188-32, 188-33”;

            5) у пункті 10 статті 255 після цифри „164-13” доповнити цифрами „188-32, 188-33”.

 

3. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради, 2001, № 25-26, ст.131):

 

 1) у статті 176:

 диспозицію частини 1 викласти в такій редакції:

 „1. Умисне порушення авторського права і суміжних прав, в тому числі у цифровій комп’ютерній мережі Інтернет, якщо таке порушення вчинене особою, яка за такі дії протягом року вже притягалася до адміністративної відповідальності, -”

         у примітці до статті слова „в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян,” виключити;

         2) доповнити статтю 177 приміткою такого змісту:

         „Примітка. У статті 177 цього Кодексу значним вважається розмір, який у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян”;

3) доповнити статтею 203-2 такого змісту:

         „Стаття 203-2. Невиплата винагороди або відрахувань у сфері авторського права і суміжних прав.

     1. Невиплата у відповідності з чинним законодавством України у сфері авторського права і суміжних прав винагороди за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав особою, яка за такі дії протягом року вже притягалася до адміністративної відповідальності, -

         карається штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

         2. Невиплата у відповідності з чинним законодавством України у сфері авторського права і суміжних прав відрахувань виробниками та імпортерами носіїв та обладнання, за допомогою яких можна здійснити відтворення в особистих цілях у домашніх умовах творів, зафіксованих у фонограмах і відеограмах, а також репрографічне відтворення творів та їх частин (уривків), якщо така несплата має значний розмір, -

         карається штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією носіїв та обладнання, з імпорту чи виробництва яких не були сплачені відрахування.

            3. Дії, передбачені частиною другою цієї статті, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або у великому розмірі, -
            караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років, з конфіскацією носіїв і обладнання, з імпорту чи виробництва яких не були сплачені відрахування.

            4. Дії, передбачені частинами другою чи третьою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або в особливо великому розмірі, -

            караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією носіїв і обладнання, з імпорту чи виробництва яких не були сплачені відрахування.

         Примітка. Під значним розміром слід розуміти розмір несплачених відрахувань, що у двадцять і більше разів перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, під великим розміром слід розуміти розмір несплачених відрахувань, що у двісті і більше разів перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а під особливо великим розміром слід розуміти розмір несплачених відрахувань, що у тисячу разів і більше перевищує рівень неоподатковуваного мінімуму доходів громадян”.

 

4. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., № №  40-44, ст.  356):

1)              у статті 440:

            у пункті 3 частини першої слова „право перешкоджати” замінити словами „виключне право перешкоджати”;

            доповнити частиною третьою такого змісту:

„3. Суб'єкти авторського права можуть управляти своїми майновими правами особисто або через повіреного, або через організацію колективного управління. Випадки, коли забезпечення права на винагороду здійснюється виключно через уповноважені організації колективного управління, визначаються законом.

     Створення і повноваження організацій колективного управління, визначення уповноважених  організацій колективного управління, здійснення нагляду за їх діяльністю встановлюються законом“;

2)              у частині першій статті 441:

пункт 2 викласти у такій редакції:

     „2) пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне відтворення твору будь-яким способом та у будь-якій формі повністю чи частково“;

     пункт 7 викласти у такій редакції:

     „розповсюдження, передання в найм (прокат), позичка”;

3)                частину першу статті 448 викласти в такій редакції:

     „1. Автор має невідчужуване право на одержання грошової суми у розмірі п'яти відсотків від ціни кожного продажу твору мистецтва, наступного за відчуженням твору, здійсненим автором. Зазначена  сума сплачується продавцем твору мистецтва, якщо інше не передбачене законом”;

4)              у статті 452:

у пункті 3 частини першої слово „право” замінити словами „виключне право”;

доповнити частиною третьою такого змісту:

     “3. Суб'єкти суміжних прав можуть управляти своїми майновими правами особисто або через повіреного, або через організацію колективного управління. Випадки, коли забезпечення права на  винагороду здійснюється виключно через уповноважені організації колективного управління,  визначаються законом

         Створення і повноваження організацій колективного управління, визначення уповноважених  організацій колективного управління, здійснення нагляду за їх діяльністю встановлюються законом“;

5)              пункти 3, 5 частини першої статті 453 викласти у такій редакції:

3) пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне відтворення запису виконання будь-яким способом та у будь-якій формі повністю чи частково;

5) передання в найм (прокат), позичка оригіналу чи примірника запису виконання”;

7) пункти 1, 3 частини першої статті 454 викласти у такій редакції:

         “1) пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне відтворення фонограми, відеограми будь-яким способом та у будь-якій формі повністю чи частково;

3) передання в найм (прокат), позичка оригіналу чи примірника фонограми, відеограми”;

8) пункт 3 частини першої статті 455 викласти у такій редакції:

     „3) пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне відтворення  запису   передачі   (програми)   організації мовлення будь-яким способом та у будь-якій формі повністю чи частково“;

     9) частину першу та другу статті 456 викласти у такій редакції:

            “1. Строк чинності майнових прав виконавців спливає  через  70 років від дати здійснення виконання. Проте, якщо запис виконання правомірно опубліковано або правомірно публічно сповіщено протягом цього строку, строк чинності майнових прав спливає через 70 років від дати першого такого правомірного опублікування або першого такого правомірного публічного сповіщення залежно від того, яка з цих подій настала першою.  

            2. Строк чинності майнових прав виробників  фонограм   і   виробників відеограм  спливає   через   70  років від  дати, коли був зроблений звукозапис  (відеозапис). Проте, якщо фонограма, відеограма правомірно опубліковано протягом зазначеного періоду, строк чинності  майнових прав спливає через 70 років від дати першого такого правомірного опублікування. Якщо протягом зазначеного періоду не відбудеться будь-яке правомірне опублікування, а фонограма, відеограма буде правомірно публічно сповіщена, строк чинності майнових прав спливає через 70 років від дати першого правомірного публічного сповіщення”;

            у частині третій слово „п’ятдесят” замінити словом „сімдесят”.

 

       5. У Декреті Кабінету Міністрів України „Про державне мито” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 113; 2002 р., № 6, ст. 43):

у частині першій статті 4:

у пункті 2 після слів “авторського права“  доповнити словами “суміжних прав“;

у абзаці шостому пункту 16 після слів “авторське право“ доповнити словами “суміжні права“.

 

  6. У Законі України „Про нотаріат” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383):

 

назву Глави 11 викласти у такій редакції:

„Засвідчення вірності копій документів і виписок з них, копій веб-сторінок, справжності підписів і вірності перекладу”;

доповнити новою статтею 76-1  такого змісту:

 

„Стаття 76-1. Засвідчення вірності копій веб-сторінок

 

Засвідчуючи копії веб-сторінок, що містять об’єкти авторського права і суміжних прав, нотаріуси надають роздруківку веб-сторінки та складають протокол огляду веб-сторінки. До протоколу огляду веб-сторінки може додаватись електронний носій з записом інформації всього веб-сайту, де розміщена веб-сторінка, копія якої засвідчується, або безпосередньо даної веб-сторінки”.

 

7. У Законі України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 4, ст. 28):

абзац перший пункту 1.30 статті 1 викласти у такій редакції:

„1.30. Роялті - платежі  будь-якого  виду,  одержані  як
винагорода  за  користування  або за надання права на користування
об’єктів  авторського права і суміжних прав  (у тому числі платежі, одержані від організацій колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права і суміжних прав); за  придбання
будь-якого патенту,  зареєстрованого знака на товари і послуги  чи
торгової марки,  дизайну,  секретного креслення,  моделі, формули,
процесу,  права на інформацію щодо промислового,  комерційного або
наукового досвіду (ноу-хау);

пункт 7.11.1 доповнити підпунктом „з” такого змісту:

„з) організаціями колективного управління відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права”;

пункт 7.11.7 доповити абзацом такого змісту:

„Від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених в абзаці „з” підпункту 7.11.1, отримані у вигляді коштів або майна, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань, пасивних доходів, коштів або майна, які надходять таким неприбутковим організаціям від провадження їх основної діяльності, дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної, допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством з метою зниження рівня таких цін, разових або періодичних внесків засновників та членів”.

 

8. У Законі України „Про телекомунікації” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 12, ст. 155, № 48, ст. 526):

     частину третю статті 42 доповнити пунктом 5 такого змісту: 

            „5) надання послуг з передавання даних, що містять музичні твори, їх виконання, фонограми або їх частини”.

         9. У Законі України „Про професійних творчих працівників та творчі спілки” (Відомості Верховної Ради України, 1997р., № 52, ст. 312; 2004 р., № 16, ст. 238):

 

        1) абзац дванадцятий статті 9 виключити;

        2) абзац третій, сьомий статті 21 виключити. 

        10.  У Законі України „Про телебачення і радіомовлення” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 18, ст.155):

         1) частину третю статті 24 доповнити абзацом шостим такого змісту:

         “копії договорів, укладених з уповноваженими організаціями колективного управління відповідно до Закону України "Про авторське право і суміжні права”;

         2) частину третю статті  40 Закону доповнити підпунктом „в” такого змісту:

         “в) копії договорів, укладених з уповноваженими організаціями колективного управління відповідно до Закону України „Про авторське право і суміжні права”;

         3) частину першу статті 47 викласти в такій редакції:

         „1. Використання телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги об’єктів авторського права і (або) суміжних прав повинно здійснюватися з дотриманням законодавства у сфері авторського права і суміжних прав”.

11. У Законі України „Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп‘ютерних програм, баз даних” (Відомості Верховної Ради України, 2004, № 7, ст. 46):

 

1) у статті 2:

абзаци другий - п’ятий, десятий, вісімнадцятий, дев’ятнадцятий частини першої, виключити;

доповнити абзацом такого змісту:

„У цьому Законі терміни використовуються у значеннях, визначених Законом України „Про авторське право і суміжні права”;

2) частину п’яту статті 5 доповнити словами „автори (тексту, музики, аудіовізуальних творів тощо), виконавці, виробники фонограм, виробники відеограм”;

3) частину п’яту статті 8 доповнити пунктом 7 такого змісту:

„7) примірники творів із звукозаписом, призначених для некомерційного використання бібліотеками Українського товариства сліпих (УТОС)”.

 

12. У Законі України „Про гастрольні заходи в Україні” (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 7, ст. 56):

 

 у статті 2 після абзацу третього доповнити новим абзацом такого змісту:

„Здійснення гастрольного заходу на території України допускається після укладення організатором гастрольного заходу договорів з уповноваженими організаціями колективного управління відповідно до законодавства про авторське право і суміжні права”.

 

 

            ІІ.   ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

            1. Цей  Закон  набирає  чинності  з  дня його опублікування і застосовується до правовідносин,  які виникли після  набрання  ним чинності.

            2. До приведення інших нормативно-правових актів у відповідність із нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

            3. Організації, що перебувають на обліку організацій колективного управління в Установі на день набрання чинності цим Законом, зобов‘язані протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом, привести свою діяльність, у тому числі установчі документи у відповідність з вимогами цього Закону та подати документи, передбачені цим Законом, до Установи для взяття на облік відповідно до норм цього Закону. 

            У разі невиконання організацією колективного управління вимог,  визначених цим   Законом,  у зазначений строк, організація не має права здійснювати свою діяльність як організація колективного управління. Свідоцтво про облік організації колективного управління анулюється. Організація, у строки, визначені Установою, зобов´язана розподілити та виплатити зібрану винагороду суб´єктам авторського права і (або) суміжних прав. Залишені суми нерозподіленої та незапитаної винагороди організація повинна   перерахувати   іншим      відповідним    організаціям   (організації)

 колективного управління, які взяті на облік відповідно до норм цього Закону, а також надати відомості, необхідні для подальшого розподілу та виплати цієї винагороди згідно із законодавством у сфері авторського права і суміжних прав.

         4. Установити, що починаючи з дня набрання чинності цим Законом строки охорони суміжних прав, передбачені частиною першою, другою статті 44 цього Закону, застосовуються у всіх випадках, коли строк чинності суміжних прав не закінчився до дня набрання чинності цим Законом.

 

 

________________________

Читать еще материалы этого раздела...
Читать еще материалы на эту тему...