Лист ДПС України від 24.04.12 №7266/7/19-5017

Про розгляд звернення

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

 від 24.04.12 №7266/7/19-5017

Державна податкова служба у

Про розгляд звернення

Державна податкова служба України розглянула звернення ДПС у <……………> щодо визначення статусу грошових (податкових) зобов’язань у разі оскарження податкових повідомлень-рішень про їх нарахування у судовому порядку і повідомляє.

Згідно з нормами п.п. 5.2.2 п.5.2 статті 5 Закону України від 21грудня 2000 року №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі – Закон №2181, діяв до 01.01.11) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний був погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, або  протягом такого ж строку розпочати процедуру апеляційного узгодження.

Апеляційним узгодженням вважалося узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені цим Законом за процедурами адміністративного або судового оскарження (п. 1.19 ст. 1 Закону №2181).

Тобто, адміністративне та судове оскарження були складовими процедури апеляційного узгодження.

Заява, подана із дотриманням строків, визначених п.п. 5.2.2 п. 5.2 статті 5 Закону №2181, зупиняла виконання платником податків податкових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подання такої заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження (п.п. 5.2.3 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181).

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважався днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважалося неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 ПКУ встановлено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Крім того, відповідно п.п. 4.4. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України 22.12.10 №985 та зареєстрованого у Мін’юсті 30.12.10 за №1440/18735,  у разі звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення за умови надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків не пізніше настання граничного строку сплати, зазначеного в податковому повідомленні-рішенні, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення-рішення, у день отримання ухвали вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень-рішень.

При цьому сума грошового зобов'язання в той самий день виводиться з реєстру податкових повідомлень-рішень та обліковується в окремому реєстрі до дня набрання рішенням суду законної сили.

У разі надходження до органу державної податкової служби ухвали суду про порушення провадження у справі за позовом платника податків після закінчення граничного строку сплати сума грошового зобов'язання, нарахована в картці особового рахунку платника податків, підлягає виведенню з неї до окремого реєстру, де вона міститься до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Заступник Голови                                                                                         А.П. Ігнатов