Про умови справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин у 2013 році

Лист ДПC України від 24.12.2012 р. № 12223/0/71-12/15-2117

Державні податкові служби в Автономній Республіці Крим,
областях, містах Києві та Севастополі
Окружна державна податкова служба —
Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС

Державна податкова служба України, керуючись нормами пп. 11 п. 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12.05.2011 р. № 584/2011, направляє для використання у роботі рекомендації із застосування норм Податкового кодексу України (далі — Кодекс) з урахуванням змін, внесених законами України від 24.05.2012 р. № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм» (далі — Закон № 4834) та від 05.07.2012 р. № 5083-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні» (далі — Закон № 5083), в частині розділу ХІ — справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин (далі — плата) у 2013 році.

1. Абзацом другим п. 77 розділу І Закону № 4834 п. 263.1 ст. 263 Кодексу, що визначає склад платників плати за користування надрами для видобування корисних копалин, доповнено пп.  263.1.4, відповідно до якого під час виконання договорів про спільну діяльність без утворення юридичної особи платником плати є «уповноважена особа — один з учасників такого договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи, на якого згідно з умовами договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи покладено обов'язок нарахування, утримання та внесення податків і зборів до бюджету з єдиного поточного рахунку спільної діяльності, та за умови, що один з учасників договору про спільну діяльність без утворення юридичної особи має відповідний спеціальний дозвіл».

2. Абзацом четвертим п. 77 розділу І Закону № 4834, а також абзацом другим пп. 1 п. 68 розділу І Закону № 5083 внесено зміни до абзацу третього пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу, відповідно до яких у випадку видобування вуглеводневої сировини для визначення вартості видобутої корисної копалини, що застосовується для обчислення податкових зобов'язань з плати, не використовується величина розрахункової вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини).

3. Абзацом п'ятим п. 77 розділу І Закону № 4834, а також абзацом п'ятим пп. 1 п. 68 розділу І Закону № 5083 у абзацах першому — п'ятому пп. 263.6.2 п. 263.6 ст. 263 Кодексу визначено цінові показники, що застосовуватимуться у якості вартості видобутої корисної копалини як фактичної ціни реалізації.

Зокрема, для нафти та газового конденсату вартістю видобутої корисної копалини вважатиметься: «середня ціна одного бареля нафти «Urals», перерахована у гривні за тонну за курсом Національного банку України станом на 1 число місяця, що настає за податковим (звітним) періодом, яка склалася на момент завершення проведення торгів нафтою на Лондонській біржі протягом такого податкового (звітного) періоду».

При цьому для обсягів газу природного, на якого поширюється механізм державного регулювання споживання, визначений у пп. 263.11.5 п. 263.11 ст. 263 Кодексу, вартістю видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вважатиметься «закупівельна ціна, встановлена національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, для кожного суб'єкта господарювання, який відповідає критеріям, визначеним ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу».

Водночас для обсягів газу природного, видобутого іншими, ніж визначені ст. 10 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», категоріями газовидобувників, вартістю видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вважатиметься «середня митна вартість імпортного природного газу, що склалася у процесі його митного оформлення під час ввезення на територію України за податковий (звітний) період».

Абзацом п'ятим п. 68 Закону № 5083 доповнено пп. 263.6.2 п.  263.6 ст. 263 Кодексу новими абзацами, в яких зазначено, що обов'язок з обчислення та оприлюднення інформації про вартість видобутої корисної копалини за фактичною ціною реалізації вуглеводнів покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. При цьому зазначений орган виконавчої влади до 10 числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, розміщує визначену ціну реалізації відповідної вуглеводневої сировини на своєму офіційному веб-сайті у спеціальному розділі та повідомляє центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

4. Абзацом шостим п. 77 розділу  І Закону № 4834 у новій редакції викладено п. 263.9 ст. 263 Кодексу, що визначає розмір ставок плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у тому числі диференційованих за гірничо-геологічними умовами видобування. Зокрема, встановлено відсоткові ставки плати за обсяги видобутої корисної копалини для всіх, за виключенням групи підземних вод, груп корисних копалин.

Крім того, для окремих груп корисних копалин запроваджено граничний розмір ставки плати за видобуту корисну копалину, що визначена у абсолютному значенні, і яка застосовується для обчислення податкових зобов'язань з плати у випадках, коли величина добутку величин вартості відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) та ставки плати для такої корисної копалини у відсотках є меншою величини ставки в гривнях за одиницю видобутих корисних копалин, визначеної у колонці 5 таблиці ставок плати у пп.  263.9.1 п.  263.9 ст.  263 Кодексу.

Визначення відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) здійснюється «платником відповідно до затверджених законодавством переліків видів корисних копалин, а також кодифікації товарів та послуг з урахуванням затверджених платником схем руху видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції» (п. 263.3 ст. 263 Кодексу). При визначенні відповідних видів видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) необхідно керуватися нормами підпунктів 14.1.37, 14.1.51, 14.1.91, 14.1.112, 14.1.150 п.  14.1 ст.  14 розділу І Кодексу, а також враховувати норми пп. 263.1.2 п. 263.1 та абзацу другого пп. 263.6.7 п. 263.6 ст. 263 Кодексу.

З метою попередження можливого впливу факторів трансфертного ціноутворення на розмір податкових зобов'язань з плати, створення рівних умов доступу до джерел мінеральної сировини, а також забезпечення оцінки її справедливої вартості при споживанні для забезпечення власної господарської діяльності платника пп. 263.6.1 п. 263.6 ст. 263 Кодексу передбачено застосування двох механізмів обчислення вартості видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) для всіх крім вуглеводневих видів корисних копалин, для яких затверджено відсоткові ставки плати.

Такими механізмами є:

фактичні ціни реалізації у звітному (податковому) періоді відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) незалежно від періоду завершення виробництва та взяття їх на облік як запасів;

розрахункова вартість відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини), що визначається як сума питомої собівартості готової продукції гірничодобувного підприємства та граничної доходності господарської діяльності гірничодобувного підприємства, що у вигляді коефіцієнта рентабельності гірничодобувного підприємства — «величина, що є співвідношенням фінансового результату операційної діяльності до виробничої собівартості продукції з урахуванням адміністративних витрат і витрат на збут», відповідно до Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.97 р. № 432, зазначається у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, як під час проектування гірничодобувного підприємства, так і повторно, через кожні п'ять років експлуатації, згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.94 р. № 865.

5. Підпунктом 2 п. 68 розділу І Закону № 5083 у пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу встановлено диференціацію ставок плати за обсяги видобутого природного газу за критеріями глибини видобування, а також напряму споживання.

6. Підпунктом 3 п. 68 розділу І Закону № 5083 викладено у новій редакції зазначені у п. 263.10 ст. 263 Кодексу коригуючі коефіцієнти до ставок плати, які визначаються залежно від виду корисної копалини (мінеральної сировини) та умов її видобування. При цьому з примітки до таблиці коригуючих коефіцієнтів, що визначає умови їх застосування для запасів корисних копалин, що віднесені до категорії позабалансових, виключено слова «на підставі річного плану гірничих робіт». Таким чином, припиняється практика віднесення запасів корисних копалин, що видобуваються, до категорії позабалансових за рішенням територіальних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері державного гірничого нагляду.

7. Пунктом 77 розділу І Закону № 4834 викладено в новій редакції п. 263.11 ст. 263 Кодексу, що визначає порядок подання податкових розрахунків, та п. 263.12 ст. 263 Кодексу, що визначає порядок сплати податкових зобов'язань.

Зокрема, пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Кодексу узгоджено із нормами нового пп. 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 Кодексу стосовно виконання обов'язку із складання та подання податкових розрахунків з плати уповноваженою особою договорів простого товариства.

Водночас у підпунктах 263.11.3 та 263.11.4 п. 263.11 ст. 263 Кодексу встановлено, що платник подає податкові розрахунки з плати починаючи з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий платник отримав спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр, крім випадку, коли платником є суб'єкт, визначений у пп. 263.1.4 п. 263.1 ст. 263 Кодексу, для якого подання податкових розрахунків з плати починається з календарного кварталу, що настає за кварталом, у якому такий договір простого товариства зареєстровано в органах державної податкової служби.

Разом з тим абзацом другим пп. 4 п. 68 розділу І Закону № 5083 у пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 Кодексу для платників, що здійснюють видобування вуглеводневої сировини, встановлено відмінний від інших видів корисних копалин — місячний звітний податковий період. При цьому для платників, що здійснюють видобування вуглеводневої сировини, встановлено місячний термін початку подання податкових розрахунків після місяця отримання спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

8. Відповідно до абзацу другого пп. 1 п. 2 розділу ІІ Закону № 5083 змінено визначений у ст. 29 Бюджетного кодексу України склад доходів Державного бюджету України. Зокрема, у п. 4 частини другої цієї статті 29 цього Кодексу зазначено, що до складу доходів віднесено 100 відсотків плати за видобування нафти, природного газу та газового конденсату.

9. Нову редакцію форми Податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин затверджено наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2012 р. № 1000, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.10.2012 р. за № 1732/22044 (далі — форми).

З метою спрощення складання податкової звітності з плати при необхідності порівняння із граничною ставкою плати, що встановлена для окремих видів видобутих корисних копалин (мінеральної сировини) у колонці 5 таблиці ставок плати пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу, передбачено обчислення вартості видобутої корисної копалини як співвідношення величини граничної ставки плати в гривнях та ставки плати, що визначена у колонці 4 таблиці ставок плати пп. 263.9.1 п. 263.9 ст. 263 Кодексу.

Разом з цим оскільки Форми оприлюднено 5 листопада 2012 року у «Офіційному віснику України» № 82, то необхідно звернути увагу на те, що відповідно до абзацу другого п. 46.6 ст. 46 Кодексу «до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення». У результаті звітування за податковими зобов'язаннями з плати за IV квартал 2012 року відбуватиметься із використанням форм податкових розрахунків з плати за користування надрами, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1013, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.01.2011 р. за № 83/18821.

Заступник Голови А. ІГНАТОВ