Трудовой кодекс
Затверджено
наказом ДПС України
від 21.12.2012 р. № 1179
Узагальнююча податкова консультація
стосовно особливостей справляння екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти
У цій консультації вживаються такі скорочення:
Водний кодекс — Водний кодекс України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР;
Кодекс — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI;
Закон № 187/98-ВР — Закон України від 05.03.98 р. № 187/98-ВР «Про відходи»;
Постанова № 321 — постанова Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321 «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459».
Платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, які не здійснюють господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів (включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників), під час здійснення діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються, зокрема, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти (пп. 240.1.2 п. 240.1 ст. 240 Кодексу).
Об'єктом і базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти (пп. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 Кодексу).
Ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначено ст. 245 Кодексу.
Відповідно до ст. 4 Закону № 187/98-ВР особливості регулювання відносин щодо поводження, зокрема з речовинами, що скидаються зі стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця складування), визначаються відповідними законами.
Вода стічна — це вода, що утворилася в процесі господарсько-побутової і виробничої діяльності (крім шахтної, кар'єрної і дренажної води), а також відведена з забудованої території, на якій вона утворилася внаслідок атмосферних опадів.
Водний об'єкт — природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт) (ст. 1 Водного кодексу).
Відповідно до ст. 2 Водного кодексу водні відносини в Україні регулюються Водним кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.
Водне законодавство регулює правові відносини з метою забезпечення охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод і ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів.
Статтею 49 Водного кодексу визначено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу, в якому встановлено ліміт скидання забруднюючих речовин.
Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою № 321.
З огляду на викладене платники екологічного податку, які здійснюють скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин, що виникають у результаті господарської діяльності, повинні отримати дозвіл на спеціальне водокористування.
Таким чином, у разі скидів відходів до системи зборів стічних вод підприємств, внаслідок чого утворюються забруднюючі речовини (водні суміші, водні розчини тощо), які у подальшому скидаються безпосередньо у створені такими підприємствами штучні водні об'єкти, при обчисленні екологічного податку слід застосовувати ставки, визначені ст. 245 Кодексу.
Директор Департаменту оподаткування юридичних осіб Л. Г. ПАВЕЛКО
