Погляд зі США: Греція має оголосити дефолт

Парламент Греції запровадив нові заходи жорсткої економії – скорочення робочих місць у державному секторі, підвищення податків, а також обмеження права профспілок вести переговори з працедавцями,– сподіваючись на подальшу фінансову підтримку від Європейського Союзу

Населення Греції зустріло нові заходи масовими  протестами та страйками. Залишається чекати, як на ці події відреагує ЄС.

Зараз перед Грецією постає нелегке питання: чи й далі йти нещодавно обраним шляхом постійних зусиль скоротити свої витрати (що не дуже допомагають у боротьбі з дефіцитом бюджету), перебиваючись фінансовою допомогою від ЄС, яка ледь утримує країну від дефолту – або ж нарешті визнати очевидне: заявити про свою неспроможність обслуговувати суверенний борг, відмовитись від євро та піти власним шляхом.

Якщо Греція вдасться до дефолту, країна одразу позбудеться величезного тягаря - необхідності виплачувати проценти за боргами; таким чином, лишиться тільки досить незначний первинний дефіцит, що не потребує виплати високих процентів, як зараз.

При такому розвитку подій, необхідність

Відновлення конкурентоспроможності

Відмовившись від євро та запровадивши власну, більш адекватно оцінену, грошову одиницю, Греція зможе відновити свою конкурентоспроможність на міжнародному рівні, що сприятиме більшій потребі в робочій силі як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.

Можливі негативні наслідки дефолту полягають у тому, що Греція, імовірно, надовго втратить доступ до міжнародних ринків запозичень (хоча після дефолту інвестувати в боргові зобов'язання Греції буде безпечніше, ніж зараз).

Однак бути відрізаним від міжнародних кредитів на кілька років не є катастрофою; скоріше, це навіть може сприяти скороченню надмірних статей урядових витрат.

Значно більший ризик дефолту полягає у тому, що по закінченню кризи може послабшати тиск на Грецію стосовно необхідності вирішення ключових проблем її економіки: корумпованого капіталізму, переобтяженого і складного податкового кодексу, надмірного контролю з боку держави та непомірно великого державного сектора.

Якщо Греція не зможе здійснити необхідні реформи, то найближчим часом країна потерпатиме від повільного зростання, а згодом її накриє нова хвиля кризи, незалежно від того, яких заходів вона

Необхідний перший крок

Таким чином, дефолт не є панацеєю для Греції, так само як і заява про банкрутство не є гарантією того, що особа чи компанія, яка має борги, зможе відновити свою платоспроможність: все залежить від того, яких заходів було вжито, коли трапився дефолт.

Однак дефолт є необхідним першим кроком, що дасть Греції можливість спокійно та виважено привести до ладу свою економічну політику. Багатьом людям, компаніям та країнам вдалося повернутися до нормального життя після банкрутства чи дефолту.

Для європейських кредиторів дефолт Греції може мати два негативні наслідки: неповернення майбутніх виплат за кредитами та більший ризик дефолту в інших країнах, наприклад, в Італії.

Утім, ці ризики легко переоцінити. У найближчому майбутньому значних виплат за кредитами від Греції годі й чекати, або ж якщо такі виплати і матимуть місце, то лише за рахунок грошей, наданих Греції багатими країнами для обслуговування її боргів.

Правильний сигнал

Уникнути ризику дефолту в інших країнах буде значно легше, якщо Європа не буде направо й наліво розкидатися живими грошима задля врятування невдалих інвестицій, а натомість спрямує свою фінансову допомогу у ті країни, що знаходяться у скрутному стані, але які ще можна врятувати.

А дефолт Греції зменшить невизначеність, що, навпаки, спростить, а не ускладнить поступове врегулювання інших проблемних боргів.

Для платників податків у Європі дефолт Греції має ще одну безперечну перевагу: він служить сигналом для кредиторів про те, що кредитування несе в собі реальні ризики, а отже їм слід бути обачними у майбутньому.

На сьогодні маємо те, що за останні кілька десятиріч Греція та більшість країн Європи забагато взяли в борг та забагато витратили; тепер хтось має за це заплатити.

Дефолт дозволяє швидко з цим розібратися, адже збитків зазнають ті, хто непогано заробив у хороші часи. І це правильно.

*Джефрі Майрон - старший викладач та директор програми бакалаврату Гарвардського університету, старший науковий співробітник Інституту Като, автор книги «Лібертаріанство від A до Я».